Поляни (Золочівський район)

Поля́ни (до 1946 Риків) село в Україні, у Золочівському районі, Львівської області.

село Поляни
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Золочівський район
Рада Полянська сільська рада
Основні дані
Засноване 1453
Населення 793
Площа 1,677 км²
Густота населення 472,87 осіб/км²
Поштовий індекс 80752[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°44′34″ пн. ш. 24°59′39″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
374 м
Відстань до
районного центру
13 км
Місцева влада
Адреса ради 80752, Львівська обл., Золочівський р-н, с.Поляни
Карта
Поляни
Поляни
Мапа

 Поляни у Вікісховищі

Населення становить 793 особи.

У 2020 році село ввійшло до складу Поморянської ОТГ.

Храм Воскресіння Господнього

У селі Поляни знаходиться дерев'яний храм Воскресіння Господнього. Він збудований 1903 року на місці старої церкви (збудованої 1675 р). Церкву збудували за часів служіння о. Теофіла Петровського. Проєкт церкви належить відомому архітектору Василю Нагірному.

Храм є єдиним із збережених дерев'яних храмів, розписаних відомим художником-монументалістом Модестом Сосенком, який зберігся до сьогодні. Період роботи над розписами є 1911—1913 рр. Йому допомагали Ірина Величковська (Шухевич) і Юліан Буцманюк.

Модест Сосенко розписав центральний купол, іконостас і бічні вівтарі. У центральній наві поміж вікнами зображено чотирьох євангелистів. Бічні вівтарі: на правому зображено «Воскресіння Господнє», на лівому «Покров Пресвятої Богородиці».

На сьогоднішній час розписи у храмі потребують нагальної фахової реставрації.

У 1927 році було збудовано дзвіницю біля храму. На тогочасній дерев'яній дзвіниці було три дзвони. Під час німецької окупації у Другій світовій війні, селяни зняли ці дзвони і закопала у трьох різних місцях. Адже у той час була поширена практика конфіскації церковних дзвонів німецькою окупаційною владою і переплавлення їх на зброю. Для сповіщень замість дзвонів селяни виконували металеві рейки, по яких били металевим дротом.

Одразу з приходом совецької окупаційної влади, майно з костелу Святих Петра і Павла, а саме фігури: апостолів Петра і Павла, непорочне зачаття Діви Марії, найсвятіше Серце Ісуса було перенесено до церкви Воскресіння Христового. Обидва храми було зачинено і заборонено богослужіння в них. У 70-х роках окупаційна влада в селі планувала передати до музеїв всі цінні експонати, що були на той момент в храмі Воскресіння Христового. Саме в переддень конфіскації, селяни таємно забрали з церкви найбільш цінне майно: ікони, книги, статуї, речі для здійснення богослужінь для подальшого переховування у своїх домівках.

Богослужіння в храмі відновили лише в 1990 році. Настоятелями храму з того часу були: о. Степан Жигало (був настоятелем у селі Сновичі і служив у селі Поляни) , о. Михайло Ляхович і о. Назарій Чорний.

Церква належить до Православної церкви України.

Костел Святих апостолів Петра і Павла

Костел збудований 1901 року.

В кінці ХІХ ст римо-католицьке населення Рикова належало до парафії в Поморянах. Згодом за сприяння власників села Францішека Гурського і Валеріана Вальського було збудовано цей костел. Проєкт будівлі належить архітектору Юліану Захаревичу.

У 1920 році до села переселили близько 70 сімей поляків і 1923 (1924) р. в костелі зафункціонувала повноцінна парафія. Неподалік храму було старе кладовище, яке збереглося до сьогодні (не падалік костелу, на території зерноскладу)

У 1944 році, із приходом совецкої влади, священник Броніслав Якубовський залишає село, взявши з собою лише орнат і чашу. Решта майна костелу зберігалося в церкві Воскресіння Господнього у селі.

Одразу після початку совецької окупації, влада закрила костел і зробила в ньому склад. Для цих потреб храм розділяють на три поверхи, зробивши перекриття.

Історія

Перша згадка про село датована 1453 роком. До 1946 року село носило назву Риків.

Є дві версії походження тогочасної назви села Риків. Перша: назва села надана йому за прізвищем тогочасного власника Рика. Друга версі: у лісистій місцевості неподалік села водилось багато дикої звірини і через її рик село отримало свою назву.

На території села чи неподалік був замок, який знищили татари ще у XVII ст.. До сьогодні не збереглось мурів, але серед місцевих жителів збереглася згадка про можливе розташування цього замку. Інформація про замок зазначена на старовинній карті на польській мові.

На місці школи стояв графський палац, а неподалік нього був посаджений сад, який зберігся до сьогоднішніх днів і досі мешканці села називають його «Панський сад». За деякими свідченнями, є інформація, що графський палац і костел з'єднював підземний перехід, але достеменно невідомо чи він зберігся до сьогодні.

Раніше село належало: XVI — XVII ст. родині Сєнєнських, з 1631 року- сімейству Центнерів, з 1639 р. — Я. Собеському, з 1711 р.- королевичу К. Собеському, з початку XIX ст. Радзивілам .

Соціальна сфера

Костел св. апп. Петра і Павла

У колишньому графському палаці діє школа. У 1980 році була розроблена документація на добудову школи: нового корпусу, другого поверху і великого спортзалу. У 1988 році закінчилось будівництво школи. Тоді ж школа стає середньою. В цей період директором школи був Василь Семенович Черепаха, під чиїм керівництвом і відбувалась добудова школи. У школі навчаються діти із сусідніх сіл: Махнівці, Чижів, Красносільці.

Також в Полянах працюють Амбулаторія загальної практики сімейної медицини, пошта, будинок культури, сільська бібліотека, дві крамниці, свинний комплекс, овеча ферма, млин, пилорама.

В центрі села стоять:

  • Хрест на память про відмінення панщини 1848 р. (був знищений комуністичною владою, відновлений 1991р.)
  • Пам'ятний хрест на згадку про великомасштабну пожежу на якому написано (переклад з церковнословянської): „ Нехай буде воля твоя пам’яті стихії вогню, який винищив половину поселення Рикова дня 12 квітня 1891р. ”
  • Біля костелу стоїть пам'ятник невідомому солдату із пам'ятною таблицею з іменами тих, хто загинув, захищаючи село від німецької окупації.
Храм Воскресіння Господнього 1903 року
  • Статуя Матері Божої біля джерела (Камінної криниці), де освячуюють воду.
  • Каплиця Св.Миколая Чудотворця, що була збудована за сприяння о.Миколи Гнатіва. Раніше на її місці була дерев'яна капличка, яку перенесли на цвинтар, де вона знаходиться і до тепер.
  • Пам'ятний хрест встановлений на честь проголошення незалежності і державної суверенності України (встановлений 24.08.1992р.).

Неподалік церкви Воскресіння Господнього бере початок річка Стрипа, що впадає в Дністер.

В центральній частині села є став і два менші на його околицях.

У літературі

Село описане письменником Миколою Далеким у книжці «Світло над Полянами».

Ярослав Мартиняк. Крило душі моєї - рідні Поляни (Риків)./ Я.Мартиняк.- Золочів: 2016.- 104 с.

Примітки

Література

  • Над Стрипою. Путівник по туристському маршруту. Л.: Каменяр, 1981
  • Ярослав Мартиняк. Крило душі моєї - рідні Поляни (Риків)./ Я.Мартиняк.- Золочів: 2016.- 104 с.
    Памятний хрест встановлений на память про відмінення панщини 1848р.
    Погода в селі Поляни
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.