Поляни (Підкарпатське воєводство)

Розташування

Територія села порізана річками Бараня, Гутянка та Вильшня й безліччю потоків. Край села з північної його сторони протікає ще одна досить велика річка Вислока — притока Вісли. Простягаються Поляни горами висотою від 409 до 465 метрів над р.м. Найвища гора — Пакушова (694 м.) — знаходиться у південно-західній частині села.

Історія села

Перша письмова згадка про Поляни датується 1554 роком. Є згадки й про сусідні села: Гирова та Мшана — 1366 р., Мисцова — 1410 р., Гута Полянська — XVI ст., Крампна — 1499, Вільховець — 1541 р., Барвінок — 1549 р., Ропянка і Тиханя — 1581 р. У 1581 році у Полянах було 8 дворів.

Поляни належали до сіл з великою територією, яка разом з Гутою складала 3448 га (34,38 кв. км), тоді як територія більшості лемківських сіл коливалась від 500 до 1500 га. У багатьох документах Гута згадується як хутір чи присілок села Поляни.

Панські володіння складали: 82 морги (47 га) ріллі, 120 моргів (69 га) лук, 125 моргів (72 га) пасовиськ і 1203 морги (692 га) лісу. Селянам належало 1447 моргів (833 га) ріллі, 226 моргів (130 га) лук, 2575 моргів (1482 га) пасовиськ і 36 моргів (21 га) лісу. Церковні володіння складали 28 моргів (16 га) ріллі, 13 моргів (16 га) лук і 108 моргів (62 га) пасовиськ.

Станом на середину 1880-х років у Полянах нараховувалось 171 господарство, 1061 житель (530 чоловіків та 531 жінка), з них 998 греко-католиків, 47 римо-католиків та 16 юдеїв. У 1900 році у селі було 190 господарств, а це 1157 жителів.

У 1883 році повідомлено про існування у селі громадського шпихліра, у яких зберігали запаси зерна. У випадку неврожаю зерно випозичали селянам і, яке, при врожайних роках, підлягало поверненню. Також за часів панщини у Полянах був великий прусський двір на т. зв. Бліху, який знищили в часі Другої світової війни. Відомий він тим, що там виносили смертні вироки (через повішання) злочинцям (очевидно до 1772 року). Як спадок залишилась назва терену Шибениця. У селі був тартак побудований братами Тонетами, який після війни був демонтований і вивезений з Полян.

У різні роки кількість мешканців Полян змінювалась: у 1839 році — 1273 особи, 1847—1367 осіб , 1858—923 особи, 1884—1175 осіб, 1901—1175 осіб, 1914—1400 осіб. Кількість осіб, які виїхали з села на заробітки до Америки: на 1898 рік таких людей було 102, на 1901 — 130, на 1902 — 150, на 1906 — 230, на 1925 — 136 осіб.

До Першої світової війни Поляни мали статус містечка (лат. oppidum), належали до Коросненського повіту (судовий округ Дукля) Королівства Галичини і Володимирії. На 1900 рік проживало 1155 осіб, з них 1135 греко-католиків і 20 юдеїв, усі визнали розмовною мовою русинську (українську).[2] У міжвоєнний період село належало до Коросненського повіту Львівського воєводства, була москвофільська читальня ім. Качковського. На 01.01.1939 в Полянах проживало 1290 жителів, з яких 1225 українців, 60 поляків та 5 євреїв[3].

ДСВ і депортації

Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення Полян примусово-добровільно вивозилося в СРСР (82 родини). Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба підрозділів УПА проти радянських і польських військ. Решту лемків (40 осіб) у 1947 році між 25 і 31 травня в результаті операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі Польщі[4], на їх місце були поселені поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

Церква Івана Золотоустого за проектом Якова Рудницького змурована в 1914 р. на місці давньої дерев'яної церкви. Побудову церкви організував тодішній парох Николай Феленчак (†1920). Церква була парохіяльною і належала до Дуклянського деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви. Через рік під час боїв Першої світової війни вигоріла долішня частина села, тоді ж сильно постраждала церква та згоріли приходство і всі парохіяльні документи (метричні записи велися від 1784 р.). У 1927 р. під час тилявської схизми половина жителів села перейшла до польської православної церкви.[5] Під час Другої світової війни церква знову була пошкоджена. Після депортації лемків стояла пусткою, у 1949 р. повітове староство у Кросні віддало її полякам, однак ті користувались каплицею, церкву використовували як склад. Після повернення частини лемків у 1956 р. домагались повернення церкви, доки 24 лютого 1966 р. не отримали дозвіл. Під керівництвом Івана Гальчика церкву відбудовували. 28 листопада 1971 р. поляки з Полян і довколишніх сіл розбили замки і виламали двері та захопили церкву. Суди за повернення церкви тривали до листопада 1992 р., коли було винесене рішення про почерговість відправ римокатоликів і грекокатоликів.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 136 26 93 17
Жінки 125 30 68 27
Разом 261 56 161 44

Відомі люди

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поляни (Підкарпатське воєводство)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
  3. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 40 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  4. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 443.
  5. Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 69-70.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Шкіль Олег (29 грудня 2017). Інтерактивна карта «Рожнятівщина. Слідами нескорених». Об'єкт інше № 10. upa-pereginsk.if.ua. Історія УПА в Перегінську. Процитовано 18 жовтня 2021.

Література
  • Ардан В. М. Мої рідні Поляни: штрихи до історії села / Ардан Володимир. — Львів, 2011. — 140 с.
  • Школа в Полянах. Фонд № 179, Опис № 2, Справа № 2604 у Львівському державному історичному архіві
  • Шематизм всего кліра греко-католицької Єпархії Перемиської (за 1868—1932 рр.)
  • Село Поляни. Частина перша
  • Apokryf Ruski(пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.