Поліетилен низької щільності
Поліетилен низької густини (ПНГ) (англ: LDPE - Low-density polyethylene) — це термопластик, який виробляють із мономеру етилену. Був першим сортом поліетилену, виробленого в 1933 році компанією Imperial Chemical Industries, за допомогою високого тиску завдяки вільнорадикальній полімеризації.[1] Виробники досі використовують ту саму методику. За даними Управління з охорони навколишнього середовища США близько 5,7% поліетилену низької густини переробляється.[2] Незважаючи на конкуренцію з боку більш сучасних полімерів, ПНГ залишається широковживаним. У 2013 році світовий ринок ПНГ досяг обсягу близько 33 мільярдів доларів США.[3]
Властивості
ПНГ характеризується густиною в діапазоні 0,91–0,94 г/см3. За кімнатних температур хімічно пасивний, за винятком сильних окислювачів, та деякі розчинники викликають набухання. Тривалий час матеріал може витримувати температуру 80 °C і короткочасний вплив до 95 °C. Виготовляють напівпрозорі або непрозорі варіанти пластику, які досить гнучкі але жорсткі.
LDPE-пластик має більш розгалужену структуру (приблизно на 2% більше атомів вуглецю), ніж ПВГ, тому міжмолекулярні сили слабкіші, а його міцність і стійкість вища. Крім того, оскільки його молекули не такі щільні і менш кристалічні через розгалуження, густина його нижча.
Хімічна стійкість
- Відмінна стійкість (не взаємодіє з хімічними регентами) до розведених і концентрованих кислот, спиртів, лугів та складних ефірів
- Добра стійкість (дуже низька здатність до хімічної взаємодії) до альдегідів, кетонів і рослинних олій
- Обмежена стійкість (значна хімічна реакційна здатність, але підходить для короткочасного використання) до аліфатичних і ароматичних вуглеводнів, мінеральних олив і окисників
- Погана стійкість, не рекомендується для використання із галогеналканами.[4]
Використання
ПНГ поширений для виробництва різних ємностей, дозувальних пляшок, посуд для миючих засобів, труби, поліетиленові пакети для комп'ютерних компонентів і різноманітне формоване лабораторне обладнання. Хоча найбільше його використовують для виготовлення поліетиленових пакетів. Інші вироби, виготовлені з цього поліетилену, включають:
- Лотки і контейнери загального призначення
- Робочі поверхні, стійкі до корозії
- Запчастини, які можуть бути зварюваними і піддаватися обробці
- Запчастини, які мають бути гнучкими
- Пакувальні кільця для пляшок
- Соки і молочні продукти, продаються в спеціальних ємностях із багатошарового матеріалу, в якому за основу є папір/картон, з обох сторін вкритий плівкою ПНГ (як водонепроникний шар), і часто з шаром алюмінієвої фольги (у контейнери із такого матеріалу проводять асептичне пакування).[5][6]
- Упаковка для комп'ютерного обладнання, такого як жорсткі диски, екрани, відеокарти та інше
- Ігрові майданчики
- Пластикова упаковка
Див. також
- Лінійний поліетилен низької густини (LLDPE)
- Поліетилен високої густини (HDPE)
- Поліетилен середньої густини (MDPE)
- Поліетилен надзвичайно великої молекулярної маси (UHMWPE)
- Поліетилентерефталат (ПЕТ, ПЕТФ)
- Стретч-плівка
Примітки
- Dennis Malpass (2010). Introduction to Industrial Polyethylene: Properties, Catalysts, and Processes. John Wiley and Sons. с. 1–. ISBN 978-0-470-62598-9.
- Municipal Solid Waste Generation, Recycling, and Disposal in the United States. EPA.gov.
- Market Study: Polyethylene LDPE (2nd edition). Ceresana.
- LDPE Chemical Compatibility Chart. CP Lab Safety.
- LDPE products and applications. Exxon Mobil Corporation
- DOW LDPE 5004I Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.. IDES – The Plastics Web