Пол Еспаргаро

Пол Еспаргаро дебютував у чемпіонаті світу MotoGP в 2006 році, взявши участь у Гран-Прі Каталонії. У цій гонці, стартувавши з 27-го місця, він зміг фінішувати 13-м, ставши у віці 15 років та 8 днів наймолодшим гонщиком, якому вдалось здобути очки.[3]

Перший повний сезон Еспаргаро провів у 2007 році. В сезоні вперше піднявся на подіум: на Гран-Прі Португалії зайняв третє місце. Також був нагороджений званням «Новачок року» (англ. Rookie of the Year).[4] В загальному заліку зайняв 9-е місце.

В наступному сезоні Пол ще більше прогресував: два других місця та одне третє, а також два поули.

Першу перемогу Еспаргаро здобув у 2009 році в Індіанаполісі. В цьому сезоні 5 разів піднімався на подіум і посів четверте місце в турнірній таблиці.

2010 рік пройшов для молодшого з братів Еспаргаро у напруженій боротьбі за титул чемпіона з переможцем Марком Маркесом і зайнявшим друге місце Ніко Теролем, а в 2011 він перейшов до Moto2.

Два подіуми і підсумкове 13-е місце в загальному заліку заклали основи для перспективного сезону в 2012 році. Жорсткі сутички, чотири перемоги та вісім поул-позицій вивели Пола на друге місце в загальному заліку після Маркеса.

У сезоні 2013 року Пол Еспаргаро розглядався як один з головних претендентів на перемогу у чемпіонаті, що й підтвердив, здобувши перемогу на першій гонці у Катарі. Наступні гонки проходили з перемінним успіхом, чим скористався британець Скот Реддінг, який до середини сезону захопив лідерство в загальному заліку. Після одинадцятого етапу календаря (Гран-Прі Великої Британії) Пол відставав від лідера на 38 очок. Однак Еспаргаро не опустив руки і продовжував боротись. У наступних п'яти гонках він неодмінно фінішував на подіумі, причому тричі — на першому місці. Натомість Реддінг — його головний конкурент у боротьбі за чемпіонство, у цих гонках жодного разу не зміг посісти місця, вище 4-го. В результаті цього, Еспаргаро, перемігши на передостанньому етапі сезону, Гран-Прі Японії, достроково став чемпіоном світу у класі Moto2. У свої 22 роки він став четвертим чемпіоном світу у цьому класі та 107-м чемпіоном у історії MotoGP.[3]

Пол на Гран-Прі Франції-2014

На сезон 2014 Пол вирішив перейти до найпрестижнішого, „королівського“ класу змагань — MotoGP. Він прийняв пропозицію команди «Monster Yamaha Tech 3», замінивши у ній Кела Кратчлоу, який у свою чергу перейшов до «Ducati Corse». В сезоні йому вперше довелось змагатись з рідним братом в офіційних змаганнях такого рівня. Хоча він не міг на рівних конкурувати з «Великою четвіркою» (гонщиками заводських команд Honda та Yamaha), проте стабільні результати дозволили йому зайняти у загальному заліку шосте місце, випередивши на 1 позицію брата Алеїча. Найкращим результатом у сезоні стало 4-те місце на Гран-Прі Франції. У дебютному сезоні Пол виборов перемогу у заліку „Новачок року“.[5]

У сезоні 2015 Пол продовжив виступати за «Monster Yamaha Tech 3». У більшості гонок він демонстрував стабільні результати у межах 5-9 місць, що дозволило за підсумками сезону зайняти 9-е місце загального заліку.