Tech 3

Команда була заснована екс-гонщиком Ерве Поншаралем, інженером Гаєм Кулоном та Бернардом Мартіньяком. У чемпіонаті світу MotoGP команда дебютувала у 1990 році в класі 250cc, використовуючи мотоцикли Honda і Suzuki. У 1999 році команда стала заводською командою Yamaha, в результаті чого в 2000 році гонщики команди, Олів'є Жаке та Шинья Накано, зайняли перше і друге місця в чемпіонаті світу відповідно.

У 2001 році команда дебютувала у «королівському» класі 500cc разом з Yamaha, щоправда, втративши заводську підтримку. Жаке і Накано отримали у своє розпорядження мотоцикли YZR500.[1]

До кінця сезону 2002 року «Tech 3» отримала у своє розпорядження нові мотоцикли YZR-M1. У 2006 і 2007 команда використовувала шини Dunlop, але повернулася до використання Michelin в 2008 році.

У сезоні 2008, команду представляли дворазовий і чинний чемпіон світу у серії Супербайк Джеймс Тоузленд (2004 та 2007) та дворазовий чемпіон світу Супербайк Колін Едвардс (2000 та 2002).

У 2010 році Тоузленда замінив Бен Спіс. Останній закінчив сезон на шостому місці, в той час як Едвардс був одинадцятим. У новому класі Moto2, пілот «Tech 3» Юкі Такахасі закінчив сезон на дванадцятому місці, тоді як Рафаеле де Роса закінчив сезон 27-им, використовуючи двигуни Honda на шасі власної розробки «Tech 3».

У 2011 році Бен Спіс перейшов до заводської команди «Yamaha», на його місце був взятий британський гонщик Кел Кратчлоу, другим гонщиком залишався Колін Едвардс.

У 2012 році Кратчлоу продовжив свій контракт з «Tech 3» ще на два роки, тоді як на заміну Едвардсу був взятий італієць Андреа Довіціозо.

На сезон 2013 Довіціозо перебрався до «Ducati Corse», а його місце зайняв Бредлі Сміт. У розпал сезону, напередодні Гран-Прі Сан Марино, було офіційно повідомлено про продовження співпраці команди з Yamaha до кінця 2015 року.[2]

Після закінчення сезону 2013 Кратчлоу пішов шляхом Довіціозо, перебравшись до «Ducati Corse», а на його місце був взятий чемпіон класу Moto2 Пол Еспаргаро. Найвищим досягненням гонщиків команди у сезоні 2014 в класі MotoGP стало 3-є місце Сміта на Гран-Прі Австралії, натомість у класі Moto2 найкращими фінішами Кардуса та Шрьоттера стали 7-і місця у Каталонії та Австралії відповідно.

На сезон 2015 склад команди залишився незмінним. В розпал чемпіонату, напередодні Гран-Прі Індіанаполісу, Ріккі Кардус, що не здобув до цього жодного очка, був замінений на іншого іспанського гонщика, Хав'єра Вієржа[3]. Загалом же сезон склався досить успішно для команди. Бредлі Сміт став одним із двох гонщиків, що фінішували у всіх гонках в заліковій зоні (разом із Валентіно Россі), здобувши також один подіум (друге місце на Гран-Прі Сан Марино), а Пол Еспаргаро, хоча й не фінішував у п'яти гонках, проте також продемонстрував достойні результати. Це дозволило команді розмітитись на четвертому місці загального заліку «королівського» класу, випередивши навіть заводську команду «Team Suzuki Ecstar». В класі Moto2 виступи гонщиків команди були менш успішними, мотоцикл Mistral 610 не давав їм можливості на рівні боротись з пілотами на Kalex Moto2, а тому їхня участь зводилась лише до боротьби за потрапляння в очкову зону.

• Перед сезоном 2014 року база команди у Борм-ле-Мімоза на півдні Франції була підтоплена повінню. Мотоцикли та інше майно команди було завантажене у вантажівки та готове до відправлення на передсезонні тести у Малайзію, коли води річки Батайле (фр. Batailler) вийшли з берегів. Було змито кілька коробок, даякі були підтоплені лише на дні. Загальна вартість завданих збитків була оцінена у 100 тис. €. Керівнику команди Гаю Кулону пощастило більше: його автомобіль Aston Martin, який був припаркований серед вантажівок, пошкоджень не зазнав.[4]

• Офіційний сайт команди (фр.)
• Профіль команди на офіційному сайті MotoGP (англ.)