Пол Окон

Пол Окон (англ. Paul Okon, нар. 5 квітня 1972, Сідней) — австралійський футболіст німецько-італійського походження, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри тренер.

Пол Окон
Пол Окон
Особисті дані
Народження 5 квітня 1972(1972-04-05) (49 років)
  Сідней, Австралія
Зріст 177 см
Громадянство  Австралійський Союз
 Бельгія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989–1991 «Марконі Сталліонс» 49 (4)
1991–1996 «Брюгге» 72 (1)
1996–1999 «Лаціо» 19 (0)
1999–2000 «Фіорентина» 11 (0)
2000–2002 «Мідлсбро» 28 (0)
2002   «Вотфорд» 15 (0)
2003 «Лідс Юнайтед» 21 (0)
2003 «Віченца» 11 (0)
2004 «Брюссель»  ? (?)
2004–2005 «Остенде» 33 (0)
2005–2006 АПОЕЛ  ? (?)
2006–2007 «Ньюкасл Джетс» 17 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1991 Австралія U-20 6 (1)
1992 Австралія U-23 5 (0)
1991–2003 Австралія 29 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2008–2009 «АПІА Лейхгардт»
2009 Австралія U-18
2009–2010 «Голд-Кост Юнайтед»(асист.)
2012–2016 Австралія U-20
2016–2018 «Сентрал-Кост Марінерс»
Звання, нагороди
Нагороди

Belgian Golden Shoed (1995)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Брюгге» та «Лаціо», а також національну збірну Австралії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за команду «Марконі Сталліонс», в якій провів два сезони, взявши участь у 49 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу бельгійського «Брюгге», до складу якого приєднався 1991 року. Відіграв за команду з Брюгге наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши чемпіонат і кілька разів ставши володарем Кубка і Суперкубка Бельгії. У 1996 році Окон був визнаний футболістом року у Бельгії і Океанії, після чого ним зацікавилися гранди європейського футболу.

Того ж 1996 року Пол перейшов до італійського «Лаціо». Незважаючи на те, що його основний конкурент Роберто Ді Маттео перейшов в англійське «Челсі», через травму коліна Окон не зміг проявити себе в Римі і майже весь час провів у лазареті команди, зігравши лише у 19 поєдинках за три роки, тим не менш за цей час виборов титул володаря Кубка Італії, а також ставав володарем Суперкубка Італії та Кубка кубків УЄФА, але у жодному з переможних фіналів участі не брав.

У сезоні 1999/00 Окон грав за «Фіорентину», у складі якої теж не зумів закріпитись, після чого перебрався до Англії, де виступав за «Мідлсбро», «Вотфорд» та «Лідс Юнайтед», щоправда знову ніде основним гравцем не був. Після цього знову грав у Італії та Бельгії, захищаючи кольори клубів «Віченца», «Брюссель» та «Остенде».

У 2005 році Пол перейшов в кіпрський АПОЕЛ, з яким він став володарем Кубка Кіпру. У 2006 році Оокон повернувся на батьківщину, де сезон провів виступаючи за «Ньюкасл Юнайтед Джетс»[1] і там же в червні 2007 року він завершив професіональну кар'єру, хоча надалі і грав на аматорському рівні[2] Okon played for amateur team West Ryde Rovers' over-35 Division 1 team in the GHFA.[3][4].

Виступи за збірні

Протягом 1991—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Австралії, з якою став півфіналістом молодіжного чемпіонату світу 1991 року, а наступного року у складі олімпійської збірної він взяв участь у Олімпійських Іграх у Барселоні, де теж зайняв з командою 4-те місце.

4 лютого 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австралії в товариській грі проти Чехословаччини (0:2). У складі збірної став переможцем Кубка націй ОФК 2000 року на Таїті, що дозволило Окону з командою стати учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї. Там він зіграв у 4 матчах і допоміг команді сенсаційно здобути бронзові нагороди.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у її формі 29 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2008 року, очоливши тренерський штаб клубу «АПІА Лейхгардт», що виступав у чемпіонаті Нового Південного Уельсу[5].

2009 року Окон очолив австралійську юнацьку збірну U-18 для створення боєздатної команди на Олімпійських іграх 2012 року[6], втім вже незабаром він покинув проект і став помічником Мірона Блейберга у «Голд-Кост Юнайтед»[7].

23 лютого 2010 року Окон не продовжив контракт з клубом і відправився в турнір з австралійською олімпійською командою до 23 років на турнірі у В'єтнамі, де був помічником тренера Ауреліо Відмара.

19 квітня 2012 року було оголошено, що Окон призначений головним тренером молодіжної збірної Австралії до 20 років, в той же час залишаючись помічником тренера олімпійської збірної Австралії[8]. Під керівництвом Пола команда стала півфіналістом Юнацького (U-19) кубка Азії 2012 року в ОАЕ, завдяки чому кваліфікувалась на молодіжний чемпіонат світу 2013 року в Туреччині[9], але там його підопічні виступили невдало, здобувши лише 1 очко у 3 матчах. У 2014 році Окон знову вивів команду на Юнацький (U-19) кубок Азії 2014 року у М'янмі, але цього разу його команда сенсаційно не вийшла з групи.

29 серпня 2016 року Окон був призначений новим головним тренером клубу «Сентрал-Кост Марінерс», підписавши дворічний контакт[10]. 20 березня 2018 року, коли «моряки» опинилися в нижній частині А-«Ліги», було оголошено, що Окон подав у відставку[11].

Титули і досягнення

Командні

«Брюгге»: 1995–1996
«Брюгге»: 1994–1995, 1995–1996
«Брюгге»: 1991, 1992, 1994
«Лаціо»: 1997–1998
«Лаціо»: 1998
«Лаціо»: 1998–1999
АПОЕЛ: 2005–2006

Особисті

  • Футболіст року в Бельгії: 1995—1996
  • Футболіст року в Океанії: 1996
  • Включений до Австралійської футбольної зали слави: 2009[12]

Примітки

  1. Roach, Stewart (7 червня 2006). Easy come, easy go: Okon signs for Jets as captain Zelic quits. The Sydney Morning Herald.
  2. Sad day as Okon hangs up his boots. The Sydney Morning Herald. 21 червня 2007.
  3. Gladesville Hornsby Football Association. GHFA. Процитовано 19 серпня 2013.
  4. Архівовано 12 березня 2009 у Wayback Machine.
  5. Архівовано 29 березня 2009 у Wayback Machine.
  6. Архівовано 29 березня 2009 у Wayback Machine.
  7. Aurelio Vidmar and Paul Okon to coach national youth sides - Football Australia 2013. Footballaustralia.com.au. Процитовано 19 серпня 2013.
  8. Okon names side for Under 20 World Cup. footballaustralia.com.au (Football Federation Australia). 4 червня 2013. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 4 червня 2013.
  9. Mariners appoint Paul Okon as Head Coach. A-League. Football Federation Australia. Процитовано 29 серпня 2016.
  10. Kemp, Emma (20 березня 2018). Paul Okon quits as Mariners boss after disappointing A-League campaign. The Sydney Morning Herald.
  11. [недоступне посилання з 01.08.2013]

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.