Помийницька волость

Помийницька волость (Краснопільська волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Помийник.

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 10699 осіб (5333 чоловічої статі та 5366 — жіночої), 1997 дворових господарств[1].

Основні поселення волості:

• Помийник — колишнє військове поселення при джерелах за 18 верст від повітового міста, 1300 осіб, 263 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний і 13 вітряних млинів.
• Берестівець — колишнє військове поселення, 987 осіб, 194 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 вітряних млини.
• Босівка — колишнє військове поселення при річці Конелка, 396 осіб, 69 дворів, школа, 2 водяних млини.
• Краснопілка — колишнє військове поселення при річці Реух, 1263 особи, 230 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 водяних і 11 вітряних млинів.
• Молодецьке — колишнє військове поселення, 1943 особи, 362 двори, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, водяний і 5 вітряних млинів.
• Подібна — колишнє військове поселення, 1408 осіб, 279 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 10 вітряних млинів.
• Старі Бабани — колишнє військове поселення, 1396 осіб, 248 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 4 водяних і 7 вітряних млинів.
• Циберманівка — колишнє військове поселення, 1619 осіб, 299 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 7 вітряних млинів.
• Яроватка — колишнє військове поселення, 257 осіб, 53 двори, православна церква, постоялий будинок, 4 вітряних млини.

Наприкінці XIX сторіччя волосне правління перенесено до села Краснопілка й волості отримала назву Краснопільська.

Старшинами волості були:

• 1909 року — Іван Михайлович Шуляк[2];
• 1910—1912 роках — Давид Васильович Мовчан[3],[4];
• 1913—1915 роках — Дмитро Данилович Кучеренко[5],[6].