Попов Микола Антонович

Народився в селі Черемхова, нині Бєлоярського району Свердловської області Росії, в селянській родині. Росіянин. після закінчення семирічки працював у колгоспі.

У лавах РСЧА з жовтня 1941 року. У діючій армії — з серпня 1942 року. Воював на Сталінградському, Донському, Воронезькому і Степовому фронтах.

Особливо автоматник 104-го гвардійського стрілецького полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії єфрейтор М. А. Попов відзначився під час битви за Дніпро. У ніч з 25 на 26 вересня 1943 року одним з перших форсував річку Дніпро в районі села Сошинівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Під щільним вогнем супротивника з вуличними боями першим увірвався у розташування батареї супротивника і гранатами знищив 1 офіцера і 5 солдатів. На чолі групи автоматників першим увірвався на панівну височину 134.4, де вступив у рукопашну сутичку з ворогом. Успішно відбив декілька контратак супротивника на височину.

У грудні 1943 року зник безвісти.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії єфрейтору Попову Миколі Антоновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (нагороди не отримав).

• Попов Микола Антонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).