Потоцька Ірина Олександрівна

Потоцька Ірина Олександрівна
Народилася 31 січня 1916(1916-01-31)[1]
Померла 7 квітня 2009(2009-04-07)[1] (93 роки)
Москва, Росія
Поховання Ніколо-Архангельський цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Знання мов російська
Заклад Московський драматичний театр імені М. В. Гоголя
Роки активності з 1936
Нагороди
IMDb ID 4221633

Ірина Олександрівна Потоцька (нар. 31 січня 1916 пом. 7 квітня 2009) — радянська актриса, заслужена артистка РРФСР.

Біографія

Ірина Олександрівна Потоцька народилася 31 січня 1916 року. Навчалася у легендарній московській 110-ій школі, де викладав музику її батько, композитор Олександр Іванович Потоцький, а також в училищі при Московській консерваторії по класу рояля. Потім вступила до театрального училища при МХАТі другому (театрі, заснованому Михайлом Чеховим), де її вчителями стали Серафима Бірман, Аркадій Благонравов та інші. Разом із закриттям «з ідеологічних міркувань» МХАТу 2-го в 1936 році припинило своє існування і це училище. Не встигли отримати диплом студенти були прийняті в московські театри. Двадцятирічна Ірина Потоцька — до Центрального театру транспорту ЦДКЖ (у 1959 році він був перейменований на Московський драматичний театр імені М. В. Гоголя). Там вона працювала майже 40 років до виходу на пенсію. На сцені цього театру Ірина Потоцька зіграла не один десяток ролей. Найбільш помітні: Машенька в однойменній п'єсі О. Афіногенова, Евжені («Шельменко-денщик»), Глафіра Фирсівна («Остання жертва»).

Потоцька була характерною актрисою, чудово співала, проявила себе і в амплуа травесті. Завдяки цьому ще наприкінці 30-х років вона паралельно з театром починає працювати на Всесоюзному радіо в редакції мовлення для дітей та юнацтва у режисера Рози Йоффе. Радіо було великою любов'ю Ірини Потоцької, вона продовжувала працювати там і на початку 90-х рр. Вона брала участь у таких радіовиставах: «На графських руїнах», «Пригоди Цибуліно», «Містечко на Міссісіпі», «Казки дядечка Римуса», «Вниз по Чарівній річці». Партнерами Потоцької в цій роботі були Микола Літвінов, Валентина Сперантова, Ростислав Плятт, Галина Іванова, Зінаїда Бокарева, Юлія Юльська, Олексій Консовський і багато інших. Потоцькій довіряли перше виконання своїх творів дитячі письменники та поети — Микола Носов, Валентин Берестов. Останньою роллю Ірини Потоцької на радіо була місіс Марпл в радіопостановці за розповідями Агати Крісті.

Вона також не один десяток років співпрацювала зі студією «Союзмультфільм», її голосом говорять герої багатьох «мультиків».

Ірина Олександрівна Потоцька померла 7 квітня 2009 року в Москві. Похована на Ніколо-Архангельському кладовищі на ділянці Будинку ветеранів сцени імені Яблочкіної в якому пройшов останній рік її життя (ділянка № 11).

Родина

  • Чоловік — поет Марк Соболь (1918—1999). Розійшлися незабаром після народження дочки.
    • Дочка — Марина Потоцька, дитяча письменниця.[2]

Нагороди

  • Заслужена артистка РРФСР (1957).

Фільмографія

Озвучування мультфільмів

  1. 1953 Чарівний магазин
  2. 1954 Стріла летить у казку хлопчик у кашкеті
  3. 1956 Кораблик
  4. 1956 Чудовий колодязь Заяць
  5. 1958 Грибок-теремок Муравей
  6. 1958 Спортландія
  7. 1958 Кішкин будинок Кошеня
  8. 1959 Новорічна подорож Пінгвін
  9. 1960 Гвинтик і Шпунтик — веселі майстри Гвинтик
  10. 1964 Дюймовочка Ластівка
  11. 1965 Світлячок № 6
  12. 1980 Вся справа в капелюсі Мумі-тролль
  13. 1981 Літо в Мумі-долі Мумі-тролль
  14. 1983 В Мумі-дол приходить осінь Мумі-тролль
  15. 1984 Учень чарівника Вася Вертушінкін та всі дитячі епізодичні ролі (в титрах не вказано, єдиний голос серед чоловічого колективу акторів озвучування)
  16. 1985 Острів капітанів
  17. 1987 Чарівні дзвіночки Вася Вертуіинкін

Аудіопостановки

  • 1970 — «Як братик Кролик перехитрив братика Лиса» (грамплатівка) — Братик Кролик
  • 1970 — «Витівки братика Кролика» (грамплатівка) — Братик Кролик
  • 1962 — «Пригоди Чиполліно» (грамплатівка) Вишенька (композиція З. Потапової і С. Богомазова, музика М. Пейко. Всесоюзна фірма грамзапису «Мелодія»)
  • 1978 — «Неймовірні пригоди Буратіно та його друзів» (грамплатівка) Буратіно (інсценізація Л. Закшанської, музика О. Рибникова. Всесоюзна фірма грамзапису «Мелодія»)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.