Матіос Марія Василівна

Марія Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки Чернівецька область в родині гуцулів.

У 1982 р. закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету, відділення української мови та літератури.

Працювала бібліотекарем університетської бібліотеки. 8 років — на Чернівецькому машинобудівному заводі.

Була заступницею голови Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, відповідальною секретаркою «Буковинського журналу». З 1997 року мешкає в Києві. Працювала помічницею секретаря РНБО України. З 2003 року — заступниця голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Перші вірші надрукувала у 15 років.

Прозою дебютувала 1992 року в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр'яна і Довгопол». Передмову до публікації написав Володимир Дрозд.

2011 — член журі літературного конкурсу «Юне слово».

2012 — № 2 у виборчому списку Політичної партії «УДАР», на виборах до Верховної Ради України.

2014 — № 7 у виборчому списку Блоку Петра Порошенка до Верховної Ради України.

Була серед тих, хто домігся присвоєння Чернівецькому університету імені Юрія Федьковича.

Почесна громадянка міста Чернівців — рішення міськвиконкому від 23.09.2008 р. № 755/20[2].

Є головою редакційної ради міжнародного соціального проекту, збірки розповідей про добро «Книга добра»[3].

Незаміжня (згідно інформації з декларації про доходи).

Син — Назарій (24.11.1983 — 10.10.2019)[4][5].

Брат — Матіос Анатолій Васильович.

17 червня 2015 року працює головою підкомітету ВРУ з питань книговидання та книгорозповсюдження.

Має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України»[6].

Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то "грант-дамою української літератури.[7]

З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч.

Книга «Солодка Даруся» визнана найкращою книгою першого 15-річчя Незалежності, яка найбільше вплинула на українців^{[джерело?]}.

За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п'ятірки сучасних письменників/ць, яких читають і знають в Україні^{[джерело?]}.

Входить до сотні найбільш впливових жінок України[8]

2007 року в російському видавництві «Братонеж» вийшли об'єднані під однією обкладинкою переклади «Нації» та «Солодкої Дарусі». Ця книжка має назву «Нация», перекладена О. Мариничевою та С. Соложенкіною.

Книга письменниці «Майже ніколи не навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, її нова книга про те, що може людське серце, вражене любов'ю і ненавистю, радістю і заздрістю. «Я би виокремила головну думку цієї книги, де „честь понад усе“. Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка. Її література не відокремлює окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача.

З 1997 року Марія Матіос мешкає в Києві, але при цьому Марія Матіос також є почесною громадянкою міста Чернівці.[9]

Роман «Солодка Даруся» вийшов окремими виданнями польською[10], російською[11], хорватською, німецькою[12], литовською, французькою[13], італійською мовами[14], англійською[15].

Роман «Черевички Божої матері» перекладено російською[16] та німецькою[17] мовами.

Роман «Майже ніколи не навпаки» вийшла окремим виданням англійською мовою, англ. Hardly ever otherwise в Австралії (Bayda Books, 2010)[18], згодом цей переклад передруковано у Сполученому Королівстві (Glagoslav Publications, 2012)[19]

Повісті «Москалиця» та «Мама Маріца» вийшли англійською мовою, англ. The Russky Woman; Mother Marica, the Wife of Chrystofor Columbus, в Австралії (Bayda books, 2011)[20],

Апокаліпсис, англ. Apocalypse (Bayda books, 2011)[21].

Збірка «Нація» перекладена польською[22], російською мовами[23].

Новела «Апокаліпсис» перекладено івритом, німецькою, французькою, російською, азербайджанською, вірменською мовами. Новела вийшла окремим виданням англійською мовою в Австралії (Bayda books, 2011).

Уривки з окремих творів перекладено румунською, французькою, німецькою, чеською мовами.

• Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005)[24] за роман «Солодка Даруся». Автором подання на Національну премію України імені Тараса Шевченка був Павло Загребельний.
• Заслужена працівниця культури України (2008).
• Лауреатка літературної премії «Благовіст» та премії ім. Володимира Бабляка (в галузі публіцистики).
• Переможниця конкурсу «Книжка року 2004» за роман «Солодка Даруся».
• Переможниця конкурсу «Книжка року 2007» за роман «Майже ніколи не навпаки».
• Переможниця конкурсу «Книга року 2008» за роман «Москалиця. Мама Маріца».
• Гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Майже ніколи не навпаки» (2007).
• Почесна громадянка міста Чернівців (2008).
• 2009 р. на V Київському міжнародному книжковому ярмарку книга «Москалиця» отримала диплом першого ступеня в номінації «Бестселер».
• 2013 р. «Українсько-японська дружба і співробітництво». Церемонія вручення відбулася 22 березня 2013 р. Відзнаку вручив Йошіхіко Окабе — доцент Кобе Гакуін Університету.
• Орден княгині Ольги III ст. (22 січня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[25]

Презентація книги «Солодка Даруся» в Донецьку. 2010 рік.

Вистави «Солодка Даруся»[26], «Нація»[27], «Майже ніколи не навпаки»[28] у постановці Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка (режисер Держипільський Ростислав Любомирович).

Вистава «Не плачте за мною ніколи»[29], яка є спільним проєктом Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка і Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша (режисер Сергій Павлюк).

Вистава «Москалиця»[30] Київського національного академічного театру оперети (режисер Влада Бєлозоренко).

Вистава «Słodka» Зеленогурського культурного центру (Польща)[31][32] зібрала кілька гран-прі на фестивалях[33] (режисер Малгожата Пашкєр-Войцешонек[34]).

• Письменниця Марія Матіос романом «Солодка Даруся» сміливо і рішуче відкинула правила політичної обережності й суспільних табу — і на свій страх і ризик здійснила жорстоку мандрівку в наше криваве, й не менш жорстоке історичне пекло, в безодню, куди лячно зазирати.(Павло Загребельний)
• … Ця річ уже сьогодні належить до видатних непроминальних творів. (про «Солодку Дарусю») (Дмитро Павличко)
• … Це книга Метафора для всеукраїнської новітньої історії (про «Солодку Дарусю») («Львівська Газета»)
• Спроба батога для нації — ось чим є книги Марії Матіос. Її книги … — це удар і виклик. («Голос України»)

• Офіційний сайт Марії Матіос
• Офіційний польськомовний сайт Марії Матіос (пол.)
• Персональна сторінка письменниці на Facebook
• Прима української літератури
• Рецензія на творчість Марії Матіос
• Рецензія на книгу «Москалиця»
• Львівські ветерани вимагають вилучити книгу Марії Матіос за порівняння обеліска з фалосом // Історична правда, 12.01.2011
• Відкритий лист Марії Матіос у зв'язку з переслідуваннями її силовими структурами та зокрема вилучення з книгарень її книги «Вирвані сторінки з автобіографії» // Українська правда. Життя, 12.01.2011
• Міліція заспокоює: арештовувати письменницю Матіос їм ще не доручали // УНІАН, 12.01.2011^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Творча зустріч з Марією Матіос (Будинок кіно, Київ, 21.01.2011)
• Марія Матіос: У такі часи не книжки — заяви про політичний притулок пишуть // Україна молода, № 67, 21.04.2011
• Марія Матіос. Провокаційний поїзд до Львова поїхав з телеканалу «Інтер»? // УНІАН, 10.05.2011
• Maria Matios: Muszę szokować, żeby dotrzeć do rozumu // gazeta.pl, 2011-06-12
• Про рішення Чернівецької облради від 06.10.2021 щодо присвоєння звання «Почесний громадянин Буковини»