Поштова станція (Ставище)

Поштова станція на 70 кілометрі траси Київ-Чоп у селі Ставище

50°24′14″ пн. ш. 29°03′48″ сх. д.
Статус збереглася частково
Країна  Україна
Розташування Ставище, Житомирська область, вул. Житомирська, 2а
Тип будівлі цивільна архітектура
Архітектурний стиль Неоготика
Будівництво 1848  1840-і
Ідентифікатори й посилання
Поштова станція (Ставище) (Україна)

Поштова станція на 70-му кілометрі траси Київ-Брест у селі Ставище, «Будинок І розряду». Мала особливі прриміщення для високопосадових осіб (була розрахована на прийом членів імператорської родини), а також кімнати для проїжджих та прилеглі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Була збудована в 1840-і роки за зразковим проектом 1843 року.

Історична довідка

У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ Житомир Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 15 — 20 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.

Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрілуватими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.

Станція

На «новому шляху», на 64 версті (70-му кілометрі) у 1840-х роках було облаштовано кінну пошту та станцію І розряду. Про неї писав Лаврентій Похилевич: «Станция почтовая, первоклассная, с приемом и раздачею простой корреспонденции, великолепная, с особыми покоями для высокоставленных лиц, поставлена версты за полторы от села по направлению к Киеву, в 64 верстах отстоящему» [1]. Будівля була збудована в неоготичному стилі. Окрім головної станційної будівлі, існували флігелі ліворуч та проаворуч від станційної будівлі, флігель в тилу двору, мур, ворота для в'їзду та виїзду.

Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на заході була в Кочерові, а на сході — в Калинівці.

Сучасний стан

Станом на 2021 рік від усього комплексу поштової станції збереглася єдина споруда - лівий флігель. Головний станційний бьудинок, правий флігль, флігель у тилу двору, а також мур не збереглися. Вочевидь, їх зруйновано під час Другої світової війни. На місці головної станційної будівлі знаходиться кафе "Марібель"


Див. також

Поштова станція (Гурівщина)

Поштова станція (Калинівка)

Поштова станція (Коростишів)

Поштова станція (Березина)

Комплекс споруд Поштової станції (Житомир)

Примітки

  1. [Уезды Киевский и Радомысльский : статистические и исторические заметки о всех населенных местностях в этих уездах и с подробными картами их / собрал Лаврентий Похилевич изд. книгопродавца Н. Я. Оглоблина. - Киев : Тип. А. Давиденко, 1887]

Джерела

Поштові станції Брест-Литовського тракту

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.