Премія імені М. І. Лобачевського

Премія імені М. І. Лобачевського — нагорода, що присуджується РАН за видатні роботи в галузі геометрії. Названа на честь М. І. Лобачевського, відомого російського математика, творця геометрії Лобачевського.

Історія

Ініціатива присудження премії була присвячена до 100-річчя з дня народження М. І. Лобачевського і належить О. В. Васильєву, голові Казанського фізико-математичного товариства, тісно пов'язаного з Казанським державним університетом, професором і ректором якого був Лобачевський. Казанське фізико-математичне товариство зібрало оргкомітет із понад ста членів (більше 50 з яких були іноземними вченими), який заявив широкомасштабну підписку на капітал імені Лобачевського. Із зібраних коштів був відреставрований надгробок на могилі вченого і створений пам'ятник Лобачевському навпроти Казанського університету.

На момент заснування премії в 1895 році залишився основний капітал становив 6000 рублів золотом[1], з відсотків на нього раз на 3 роки виплачувалася премія в розмірі 500 рублів. При перших трьох Присудженнях написавшему критичний відгук на роботу номінанта присуджувалася золота медаль імені М. І. Лобачевського.

У 1918 році капітал Лобачевського був «секвестрованим» (тобто конфісковано), але в 1925 році за клопотанням Казанського фізико-математичного товариства Наркомат освіти вніс премію в свій кошторис. Проте, за наступні 20 років премія присуджувалася лише тричі.

Після другої світової війни постановою Ради Міністрів СРСР від 29 січня 1947 року «Про премії імені великого російського вченого М. І. Лобачевського» було вирішено заснувати дві премії, міжнародну та заохочувальну для радянських учених, присудження яких було покладено на Президію Академії наук СРСР. Постановою АН СРСР від 20 березня 1947 року при відділенні Фізико-математичних наук АН СРСР було створено комісію з присудження відповідних премій. Згодом постановою Ради Міністрів СРСР від 23 червня 1956 року замість двох премій була встановлена одна з періодичністю присудження один раз в три роки.

3 серпня 1956 року Президія АН СРСР постановила присуджувати премію радянським та іноземним вченим за найкращі роботи з геометрії, переважно неевклідової[2]. У 1959 році вийшло рішення Президії АН СРСР, що визначало основні принципи присудження нагород, за яким персональні премії стали присуджуватися раз на три роки і щороку можливо преміювати колектив до трьох номінантів[3]. 16 серпня 1963 року Президія АН СРСР постановила підпорядкувати комісію з присудження премії імені М. І. Лобачевського відділенню математики АН СРСР. З 1966 року премія присуджується відповідно до типового положення про золоті медалі і премії АН СРСР імені видатних вчених. Дата присудження премії — 1 грудня (день народження М. І. Лобачевського).

8 червня 1993 року Президія РАН затвердила Положення про золоті медалі і премії імені видатних вчених, які присуджуються Російською академією наук[4]. Відповідно до нього премія імені М. І. Лобачевського присуджується один раз на три роки «За видатні результати в галузі геометрії».

Медаль імені М. І. Лобачевського

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 18 червня 1991 року № 380 в ознаменування 200-річчя з дня народження першовідкривача неевклідової геометрії Миколи Івановича Лобачевського була заснована медаль імені видатного вченого. З 1992 року, відповідно до Положення про порядок присудження медалі імені М. І. Лобачевського[5] , «медаль присуджується Вченою Радою Казанського державного університету один раз на п'ять років радянським і закордонним ученим за видатні роботи в галузі геометрії». Конкурс проводиться одночасно і спільно з конкурсом на премію ім. М. І. Лобачевського Російської академії наук, до складу журі конкурсу входять представники РАН і співробітники Казанського університету. На відміну від традиції 1897–1903 р.р. (коли були вручені 4 медалі за 3 церемонії), медаль вручається НЕ рецензентам представлених робіт, а безпосередньо їх авторам.

Станом на 2010 рік також були вручені 4 медалі за 3 церемонії (1992, 1997, 2002 р.р.).

Нагороджені премією імені М. І. Лобачевського

1897 — Маріус Софус Лі (норв. Sophus Lie), золота медаль вручена рецензенту Феліксу Клейну.
1900 — Вільгельм Кіллінг, золоті медалі вручені рецензентам Фрідріху Енгелю і Роберту Боллу.
1904 — Давид Гільберт, золота медаль вручена рецензенту Анрі Пуанкаре.
1906 — премія не присуджувалася. Представлена робота Беппо Леві удостоєна почесного відгуку.
1909, вручена 1912 — Людвіг Шлезінгер.
1912 — Фрідріх Шур
1927 — Герман Вейль
1937 — Елі Картан
1937 — Володимир Олександрович Фок (за роботи, що розширюють ідеї М. І. Лобачевського)
1937 — Віктор Володимирович Вагнер
1951 — Микола Володимирович Єфімов
1951 — Олександр Данилович Александров
1959 — Олексій Васильович Погорєлов
1966 — Лев Семенович Понтрягін
1969 — Хайнц Хопф
1972 — Павло Сергійович Александров
1977 — Борис Миколайович Делоне
1981 — Сергій Петрович Новіков
1984 — Герберт Буземанн
1986 — Андрій Миколайович Колмогоров
1990 — Фрідріх Хирцебрух
1992 — Володимир Ігорович Арнольд
1996 — Григорій Олександрович Маргуліс
2000 — Юрій Григорович Решетняк

Нагороджені медаллю імені М. І. Лобачевського від КГУ

1992 — Норден, Олександр Петрович
1997 — Комраков, Борис Петрович
1997 — Громов Михайло Леонідович
2002 — Черн Шіінг-Шен (трад. 陳省身, спр. 陈省身, піньінь: Chén Xǐngshēn)

Примітки

Каган В. Ф. Лобачевский. — Видання друге, доповнене. — М.-Л. : АН СРСР, 1948. — С. 437.
Клейн Ф. «Неевклідова геометрія». — М.-Л. : ОНТІ, 1936. — С. 356.
Т. В. Кульматова. «Академічні премії» і збори в БАН робіт, удостоєних Російською академією наук золотих медалей і премій // Міжнародна наукова конференція «Рум'янцевські читання - 2008». — 2008. — Вип. Тема: Роль бібліотек у розвитку та зміцненні сімейних цінностей та вирішенні демографічних проблем (23 січня).
Положення про золоті медалі і премії імені видатних вчених, які присуджуються Російською академією наук
Положення про порядок присудження медалі імені М. І. Лобачевського «За видатні роботи в галузі геометрії». Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 13 листопада 2014.

Посилання

Бухштабер В. М., Новиков С. П. Історія премії ім. М. І. Лобачевського (до 100-річчя першого присудження в 1897 р.) // УМН. — 1998. — Т. 53, вип. 319 (23 січня). — С. 235—238.
Шапуков Б. Н. Історія премії та медалі імені М. І. Лобачевського // Праці геометричного семінару. — 2003. — Вип. 24. — С. 11—16.
Сторінка премії на сайті РАН
Сторінка медалі на сайті КФУ

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Каган В. Ф. Лобачевский. — Видання друге, доповнене. — М.-Л. : АН СРСР, 1948. — С. 437.

[2] Клейн Ф. «Неевклідова геометрія». — М.-Л. : ОНТІ, 1936. — С. 356.

[3] Т. В. Кульматова. «Академічні премії» і збори в БАН робіт, удостоєних Російською академією наук золотих медалей і премій // Міжнародна наукова конференція «Рум'янцевські читання - 2008». — 2008. — Вип. Тема: Роль бібліотек у розвитку та зміцненні сімейних цінностей та вирішенні демографічних проблем (23 січня).

[4] Положення про золоті медалі і премії імені видатних вчених, які присуджуються Російською академією наук

[polozh-ksu-5] Положення про порядок присудження медалі імені М. І. Лобачевського «За видатні роботи в галузі геометрії». Архів оригіналу за 9 серпня 2007. Процитовано 13 листопада 2014.