Пренцлау
Пре́нцлау, Пренцлав[1], Преміслав[2] (пол. Przęcław; нім. Prenzlau) — місто у Німеччині, районний центр землі Бранденбург.
| Місто
Пренцлау
Prenzlau
Координати 53°19′ пн. ш. 13°52′ сх. д.
|
Входить до складу району Уккермарк. Населення становить 20 078 осіб (на 31 грудня 2010).[3] Площа — 142,18 км². Офіційний код — 12 0 73 452.
Місто поділяється на 24 міських райони.
Етимологія
Місто утворене та заселене слов'янським племенем укрів, столиця укрів у VI–XII століттях як Пренцлав. Назване так від слів «Перунові слов'яни» (слава Перуна)[2]. Завойоване німцями. У середньовіччі назву міста писали в різних формах, вперше 1187 р. у формі прикметника «Prinzlaviensis», у наступні століття — «Premizlawe» (1237 р.), «Primizslaw» (1299 р.), «Prentslaw» (1316 р.), «Prempßlaw» (1426 р.), «Prentzlow» (1484 р.). Назва має слов'янську етимологію, від імені Пшемислав[4], у польській мові — пол. Przęsław[5], пол. Przecław[6], пол. Przemysław[7].
Історія
На північному березі озера Укерзеє існувала до XII століття слов'янська оборонна фортеця з насипом, відома німцям під назвою "буряковий замок" нім. Röwenburg, Rübenburg[8]. Цей замок був поблизу водойми з млинами[8]. У XIII столітті на тому місці, було розбудовано укріплення вже німцями-іммігрантами, котрі протягом декількох десятиліть користувалися тим слов'янським замком[8]. Пізніше слов'янський замок втратив своє значення і був покинутий[8].
Населення
|
Відомі уродженці
- Август Ернст Фердинанд (1795–1870) — німецький фізик і винахідник.
Міжнародні зв'язки
Міста-побратими Пренцлау:
.svg.png.webp){kind=small}
Галерея
Ворота цегляного готичного 'Mitteltor'
Руїни військового меморіалу біля церкви Святого Духа
Церква Святої Марії
Стара ратуша
Історична картина замку Деделов
Домініканське абатство
'Unteruckersee' (Нижнє озеро Укер) у Пренцлау
Шлюз каналу Укер
Платформа залізничного вокзалу
Пам'ятник Мартіну Лютеру у Пренцлау
Середньовічна міська стіна Пренцлау, башта з воротами
Див. також
Примітки
- стр. 49, 54, 86, 134, Риттихъ А. Ф., «Славянскій міръ. Историко-географическое и этнографическое изслѣдованіе», Изданіе В. М. Истомина. Типографія Варшавскаго Учебнаго Округа. Литографія Варшавскаго Военнаго Округа. Хромолитографія А. А. Ильина въ С.-Петербургѣ. Ксилографія Пуца въ Варшавѣ, 1885 г. (рос.)
- Таранець В. Г. «Українці: етнос і мова» (Трилогія «Арії-Руги-Укри»), Монографія, вид. ОРІДУ НАДУ, м. Одеса, 2013 р., С.71-73, 252–261
- Amt für Statistik Berlin-Brandenburg: Bevölkerung im Land Brandenburg am 31. Dezember 2010 nach amtsfreien Gemeinden, Ämtern und Gemeinden Архівовано 1 березня 2012 у Wayback Machine. (PDF; 31,71 KB), Stand 31. Dezember 2010.
- Dieter Berger, Geographische Namen in Deutschland, Dudenverlag, Mannheim 1993, s. 214 (нім.)
- Jan Maria Piskorski, Miasta Księstwa Szczecińskiego do połowy XIV wieku, Warszawa 1987, s. 27 (пол.)
- Józef Spors, Organizacja kasztelańska na Pomorzu Zachodnim w XII–XIII wieku, Słupsk 1991, s. 24 (пол.)
- ks. Stanisław Kozierowski: Atlas nazw geograficznych Słowiańszczyzny Zachodniej Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.. T. Zeszyt IIA. Poznań: 1937 (пол.)
- Prenzlau (нім.)