Пресман Олександр Семенович

З 1978 по 1983 рр. — Київський інженерно-будівельний інститут. Спеціальність: водопостачання каналізації, кваліфікація: інженер-сантехнік.

З 1983 по 1984 рр. — майстер, виконроб, начальник дільниці, головний диспетчер «Міннефтегазстрой СРСР»

1989—1992 рр. — заступник начальника УПТК в «Главукрнефтегазстрой»

З 1991 по 1998 рр. — працював в приватних структурах

1998—2005 рр. — помічник-консультант народного депутата України Віктора Развадовського.

2005—2006 рр. — помічник Міністра транспорту та зв'язку України.

2009—2010 рр. — помічник-консультант народного депутата України Олександра Волкова.

2011—2012 рр. — президент волейбольного клубу «Джинестра».

Своїм родичем Пресман називає злодія в законі[4] Антімоса Кухілаву: «Для мене він перш за все родич, хрещений батько мого сина. Було б добре, якби в Україні було більше таких людей, як Антімос»[5]. Кухілаву у 2000-х називали кримінальним королем України. В 2009 його було позбавлено українського громадянства та депортовано. В 2017 він відновив громадянство та повернувся до України[6]. На початку 90-х років, Пресман був віце-президентом споживчого товариства «Меркурій», а в 1994—1995 роках виконував функції голови правління, оскільки тодішній голова правління, Семен Юфа внаслідок шахрайств був змушений залишити територію України й переховуватись в Ізраїлі. Опинившись на посаді головного розпорядника активів споживчого товариства «Меркурій», Олександр Пресман разом з Гарі Габбовичем вивели активи с/т «Меркурій» довівши його до банкрутства і залишили вкладників без своїх заощаджень. Жертвами афери споживчого товариства «Меркурій», під керівництвом Олександра Семеновича Пресмана, стали більше ніж 40 тисяч людей-пайщиків с/т «Меркурій». Всі вони були пограбовані Пресманом і залишилися без своїх вкладів. За словами голови правління с/т «Меркурій» Семена Юфи, саме на Олександрі Пресмані лежить відповідальність за більше ніж 40 тисяч пограбованих вкладників і доведення с/т «Меркурій» до банкрутства.

Є фігурантом декількох розслідувань[7]. У 2021 році за зловживання службовим становищем засуджений до трьох років умовно[8].

2007—2009 рр. — представник Гетьмана запорозького козацтва України.

2010—2012 рр. — депутат Одеської обласної ради. Заступник керівника фракції Партії регіонів в Одеській обласній раді. Голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань міжрегіонального і міжнародного співробітництва та інвестиційної діяльності.

На парламентських виборах 2012 року був обраний народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 139. За результатами голосування переміг, набравши 53,58 % голосів виборців[9].

22 лютого 2014 року вийшов з фракції «Партії регіонів», згодом вступив до групи «Економічний розвиток»[10].  

На парламентських виборах 2014 року пройшов до Ради по одномандатному виборчому округу № 139 самовисуванцем, набравши 42,54% голосів виборців.

У Раді VIII скликання:

• член депутатської групи «Відродження»[10];

• член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету;
• член групи з міжпарламентських зв’язків з Королівством Швеція;
• член групи з міжпарламентських зв’язків з Італійською Республікою.

За всю каденцію Ради VIII скликання пропустив 57% засідань[10]. За Пресманом зафіксовано неодноразове неперсональне голосування[11]. Під час виборів до Ради громадських рух «Чесно» фіксував непрямий підкуп виборців на виборчому окрузі з боку команди Пресмана[12].

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 139-му округу (Одеська область) також як безпартійний самовисуванець, але невдало.

На місцевих виборах 2020 року обраний депутатом Роздільнянської районної ради VIII скликання від партії ОПЗЖ[13]. На першій сесії ради обраний її головою[14].

Одружений, має чотирьох дітей[15]. Один з дітей — Микита Кузькевич, є депутатом Одеської обласної ради[16].

• Депутат-мільйонер Пресман отримав майже тисячу доларів компенсації за проїзд у 2016 році