Привітівка

Перша документальна згадка про село Кутин датована 1522 роком. За Андрусівським договором 1667 року майже вся Правобережна Україна, у тому числі і Рівненщина, увійшла до складу Польщі. У 1793—1795 роках ці землі були анексовані Росією. Село Кутин входило до Пінського повіту Мінської губернії.

У 1908 році в селі Кутин була відкрита церковно-приходська школа. Навчання велося російською мовою. У цій школі навчалися також діти з найближчих сіл: Зодавжа, Заозір'я, Любиня.

Під час Першої світової війни (а саме у 1915 році) через село проходила лінія фронту, тож селяни змушені були залишити село. Біженці із села Кутин жили у Муравині, Серниках. Бойові дії на території села припинилися у 1916 році, що дало кутинянам змогу повернутися та відбудовувати село.

З 1921 до 1939 року село перебувало під владою Польщі та увійшло до складу Пінського повіту Брестського воєводства. Панський маєток «Плянта» заселили польські сім'ї. Сільські хлопці проходили військову службу у польському війську. Польські власті перешкоджали розвиткові української культури в селі. Початкова школа містилася у невеличкому приватному приміщенні. Поряд з іншими дисциплінами у школі вивчали також Закон Божий. Навчання велося на польській мові.

У вересні 1939 року село зайняла Червона Армія. Відбулася конфіскація землі, худоби та майна, що належало панам.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 580 осіб[1].

• Привітівка на сайті Верховної ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}