Придніпровське (Нікопольський район)
Придніпро́вське — село в Нікопольському районі Дніпропетровської області. Адміністративний центр Придніпровської сільської ради. Населення — 2 443 мешканців.
| село Придніпровське | |
|---|---|
| Школа | |
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район/міськрада | Нікопольський район |
| Рада | Придніпровська сільська рада |
| Облікова картка | Придніпровське |
| Основні дані | |
| Засноване | 1919 |
| Населення | 2 443 |
| Поштовий індекс | 53280 |
| Телефонний код | +380 5662 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°37′06″ пн. ш. 34°27′19″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
45 м |
| Водойми | Каховське водосховище |
| Відстань до обласного центру |
132 км |
| Відстань до районного центру |
10 км |
| Найближча залізнична станція | Нікополь |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Придніпровське, вул. "Вузлова", 9 |
| Сільський голова | Прокопенко Олександр Анатолійович |
| Карта | |
  Придніпровське | |
 Придніпровське | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
Село Придніпровське знаходиться на півдні області майже за 100 кілометрів від обласного центру, на правому березі затоки Каховського водосховища, вище за течією на протилежному березі затоки на відстані 0,5 км розташоване село Кам'янське, нижче за течією примикає село Мусіївка. Є східним передмістям Нікополя. Поруч проходять автомобільні дороги Н23, Р73 і залізниця, станція Платформа 105 км.
Історія
Придніпровське засноване 1919 року переселенцями з Новопавлівської волості. У 1920 році виникло перше ТОЗ, куди увійшло 8 господарств. У 1923 році створено артіль «Незаможник», перетворена в 1930 році в колгосп «Аврора». Протягом періоду радянської влади центральна садиба цього колгоспу розміщувалась у Придніпровському.
Зазначена вище інформацію взято з історії СРСР, але село Придніпровське фактично з'явилося в 1953 році, після відселення частини населення із зони затоплення Каховського водосховища. Довго людьми називалося — «Нехотіловка», бо сильно не хотіли люди переїзджать в село Придніпровське. Більша частина населення переїхала з села Новопавлівки (сьогодні частина міста Нікополь), деякі переїхали з Собачьовки (селище між Червоногригорівкою та селом Мусіївка) та села Мусіївки.
Сучасність
На сьогодні в Придніпровському є дитячий садок, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, декілька продуктових магазинів, декілька барів та кафе, є діюча церква УПЦ МП.
Дороги в селі асфальтовані, але їх стан постійно погіршується, хоча деколи проводиться частковий ремонт.
Є централізоване питне водопостачання, сучасне освітлення (не завжди працює, але є), село газифіковане.
Є сезонне постачання технічної води для поливу та поїння худоби.
На базі колишнього колгоспу імені крейсера «Аврора» працює ТОВ «Агро-Еліта» та декілька фермерів.
Повз Придніпровське проходить залізнична колія Придніпровської залізниці, є зупинка Придніпровської залізниці на 105 км.
Село Придніпровське знаходиться поруч з автошлязом Н 23 (починається в Кіровограді, проходить через Кривий Ріг, Апостолове, Нікополь, Марганець і закінчується в місті Запоріжжя, загальна довжина — 244,6 км.), також біля Придніпровського розташована розвилка на зазначеному шляху в сторону міста Дніпропетровська (автошлях Т 0809). На зазначені розвилці автошляху Н 23 сезонно (з середини весни та до пізньої осені) працює овочевий ринок та постійно працює шиномонтаж та кафе.
21 листопада 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.
Постаті
- Іволга Сергій Олексійович (1969—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 478—479
Література
- Придніпро́вське // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.478-479
Посилання
Примітки