Нікополь (станція)

Ні́кополь — вантажна станція 1-го класу Криворізької дирекції Придніпровської залізниці. Розташована в однойменному місті Дніпропетровської області на лінії Апостолове Запоріжжя II між станціями Нікопольбуд (10 км) та Марганець (20 км).

Станція Нікополь

Апостолове Запоріжжя II
Придніпровська залізниця
Криворізька дирекція
м. Нікополь

Залізничний вокзал
Залізничний вокзал
47°35′12″ пн. ш. 34°23′40″ сх. д.
Рік відкриття 1904 (118 років)
Колій 15
Платформ 3
Тип платформ(и) 2 острівних, 1 бічна
Форма платформи прямі
Вулиця Героїв Чорнобиля
Відстань до Києва, км 588
Відстань до Апостолового, км 59
Відстань до Запоріжжя II, км 84
Код станції 466001 ?
Код «Експрес-3» 2210830 ?
Послуги
Супутні послуги
Нікополь
Нікополь на Вікісховищі

На станції розташовані зал чекання, каси продажу квитків приміського та далекого сполучення, камера схову, багажне відділення[1].

Історія

1904 року було завершено будівництво другої ділянки Катерининської залізниці, що з'єднала Кривий Ріг та Олександрівськ (нині Запоріжжя), разом з ним в тому ж році була відкрита станція Нікополь поблизу однойменного міста. З тих пір залізниця стала відігравати важливу роль в житті міста. Сама назва Нікополь з давньогрецької означає «місто перемоги», але навіть до свого відкриття залізниця змінила життя містечка.

9 грудня 1905 року соціалісти оголосили політичний страйк, встановили контроль над залізничною станцією і припинили рух потягів між станціями Кічкас і Довгинцеве (Кривий Ріг), а на захоплених потягах роз'їжджали на сусідні станції і проводили мітинги, закликаючи місцевих мешканців брати участь в страйку. Страйк було придушено 27 грудня 1905 року, коли ротмістр Нельговський разом з 20 жандармами взяли контроль над станцією. Спокійно станція пропрацювала ще 6 років, поки у 1911 році соціалісти знов не відновили мітинги. Залізничники теж брали участь в мітингах, а за соціалістичну агітацію був засуджений і відправлений на заслання слюсар депо Микола Куксін. 1917 року влада перейшла до більшовиків, перш за все була організована боротьба з «контрреволюціонерами», яка торкнулася і працівників станції Нікополь: понад 500 працівників були членами партії есерів, яких силою змусили підкоритися більшовицькій меншості. Однак у громадянській війні серед населення не було безлічі бажаючих боротися за владу рад, але більшовикам вдалося створити невеликі загони на чолі з машиністами Нікопольського депо Завіна і Владимировим, яких, втім, розбили під Апостоловим і Кривим Рогом. Але на противагу більшовики організовували аварії на станції, пошкоджували паровози і знищували вагони.

1935 року залізничну ділянку від Запоріжжя до Кривого Рогу була електрифікована однією з перших в Україні. Згодом до Нікополя приходить Друга світова війна, в середині серпня 1941 року німецькі війська провели бомбардування станції, в якій загинуло 3 залізничника при проведенні евакуації майна, але саме бомбардування не завдало значної шкоди: вокзал практично не постраждав, а станція продовжувала працювати до 1944 року. При звільненні станція і вокзал були вщент зруйновані[2]. У 1948 році відновлена робота станції, знову проведена електрифікація постійним струмом (= 3 кВ), а станція Нікополь знову розпочала приймати і відправляти поїзди[3].

Пасажирське сполучення

На станції Нікополь зупиняються пасажирські потяги далекого сполучення до Запоріжжя, Києва, Львова, Одеси, Маріуполя, Москви і приміські електропоїзди у напрямку Запоріжжя та Кривого Рогу.

Підприємства

На станції розташовано кілька підрозділів Придніпровської залізниці:

  • локомотивне депо (ТЧ-12)

Галерея

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.