Природні силікати

На частку природних силікатів припадає до 80-85 % маси земної кори й мантії Землі та близько 90 % маси гірських порід Місяця. Природні силікати складають бл. 25 % відомих мінеральних видів. У природі відомо понад 700 природних силікатів, включаючи найважливіші породотвірні мінерали (польові шпати, піроксени, амфіболи, слюди і інш.). Основним елементом структури силікатів є тетраедр [SiO₄]₄^-, а також аніони О^2-, ОН^-,, CO₃^2-, SO₄^2-, Cl^- та інші. Роль катіонів в С.п. відіграють переважно елементи 2-го, 3-го і 4-го періодів періодичної системи елементів, серед яких Na, Mg, AI, Fe, К, Са, Mn найбільш поширені в земній корі і складають разом з O і Si до 99 % її об'єму. Досить звичайні також Ti, Zn, TR. Менш поширені силікати V, Ni, Nb, Th, U, Sr, Cs, Ba. Особливе місце займають нечисленні С.п., в яких катіонами виступають халькофільні елементи: Cu, Zn, Sn, Pb, As, Sb і Bi. Більша частина С.п. — основні, значно менша — кислі і кисло-основні. Серед С.п. багато кристалогідратів.

Найважливіша кристалоструктурна характеристика C.п. — будова їх аніонів, виходячи з якої розрізнюються силікати з острівними, ланцюжковими, стрічковими, сітчастими і каркасними радикалами. Більшість С.п. мають низьку симетрію. Бл. 45 % з них належать до моноклінної, 20 % — до ромбічної, 9 % — до триклінної, 7 % — до тетрагональної, 10 % — до тригональної і гексагональної, 9 % — до кубічної сингонії. Значна к-сть С.п. безбарвні або білі. Силікати Fe, Mn, Ni, Ti, Zr, V, Cu, TR та ін. елементів часто забарвлені в різні кольори. Блиск скляний до алмазного. У тонких шліфах прозорі. Більшість силікатів каркасної і шаруватої структури, мають низьку густину (2000–3000 кг/м³). Тв. від 4-5 до 6-8. Використовують С.п. як будівельний матеріал і у виробництві вогнетривких матеріалів, у скляній промисловості тощо.

Розрізняють:

• силікат-апатит рідкісноземельний (бритоліт);
  • силікат-апатит церіїстий (бритоліт);
• силікат-віїкіт (різновид віїкіту — мінералів групи пірохлору, який містить 2-16 % SiO₂);
• силікат волокнистий (силіманіт);
• силікати-в'язані (те саме, що силікати каркасні),
• силікати каркасні (силікати в основі структури яких знаходиться тримірний каркас з формулою [Al_mSi_n-mO_2n]_m, де m найчастіше дорівнює 0, 1 або 2, а n — 1 або 4);
• силікати кільцеві (силікати, і основі структури яких знаходяться кільця, складені кремнекисневими тетраедрами зі спільними вершинами; серед них найпоширенішими є силікати з шестерними кільцями з радикалом [Si₆O₁₈]₁₂- (напр., берил — Al₂Be₃[Si₆O₁₈]) і алюмоборосилікати зі складними двоповерховими кільцями (напр., турмалін — Na(Mg, Fe, Mn, Li, Al)₃Al₆(BO₃)₃(OH, F)₄[Si₆O₁₈]));
• силікати ланцюжкові (мета- і диметасилікати, в основі структури яких лежать кремнекисневі ланцюжки — сполучення крем'янокисневих тетраедрів, в яких два йони кисню насичені повністю, а два — тільки наполовину; ланцюжки об'єднуються в структурі мінералів катіонами, які зв'язуються з вільними валентностями кисню);
• силікати острівні (силікати, в основі структури яких лежать ізольовані тетраедри і групи тетраедрів SiO₄ з радикалами [SiO₄]₄- i [Si₂O₇]6-; до них належать орто- і діортосилікати, більшість з яких є важливими породотвірними мінералами, напр., олівін — (Mg, Fe)₂[SiO₄], каламін — Zn₄[(OH)₂|Si₂O₇]•H₂O, епідот — Ca₂(Al, Fe³⁺)Al₂[O|OH|SiO₄|Si₂O₇]);
• силікати цементні (амфіболоїди, які містять групу Са(ОН)₂ — ксонотліт, фошагіт, гілебрандит та ін.);
• силікати шаруваті (силікати, в основі структури яких знаходяться безперервні шари тетраедрів SiO₄ з радикалами [Si₂O₅]^2- i [(Si, Al)₄O₁₀]^4-; до них належать важливі породотвірні мінерали, напр., каолініт — Al₄(OH)₈[Si₄O₁₀], мусковіт — KAl₂[(OH, F)₂|AlSi₃O₁₀], маргарит — CaAl₂[(OH)₂|Al₂Si₂O₁₀] та ін.);
• силікат сульфат-апатит (вілкеїт — різновид апатиту з родовища Крестмор, США, який містить 12,28 % SO₃ i 9,62 % SiO₂ з наявністю йонів F);
• силікат торіїстий (торит);
• силікат цезіїстий (полуцит);
• силікат церіїстий (церит);
• силікат Чермака (гіпотетичний член ізоморфного ряду глиноземних піроксенів — Mg[Al₂SiO₆], який, за Г.Чермаком, входить до складу авгітів).

• Список мінералів
• Силікатизація
• Диметасилікати

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.