Провулок Тараса Шевченка (Київ)

Прову́лок Тара́са Шевче́нка[1] — провулок в Шевченківському районі міста Києва, місцевості Козине болото, Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Михайлівського провулку.

Провулок Тараса Шевченка
Київ
Провулок Тараса Шевченка
Місцевість Козине болото, Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Т. Г. Шевченка
Колишні назви
Козиноболотна вулиця, Козиноболотська вулиця (провулок), вулиця Козине Болото, Хрещатицький провулок
Загальні відомості
Протяжність 255 м
Координати початку 50°27′03″ пн. ш. 30°31′17″ сх. д.
Координати кінця 50°27′04″ пн. ш. 30°31′04″ сх. д.
Поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Майдан Незалежності»
Тролейбуси Тр 16, 18
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Заклади культури Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка
Забудова переважно 3-5-поверхова кінця XIX — поч. ХХ ст.
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11896
У проєкті OpenStreetMap r370266
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Провулок Тараса Шевченка у Вікісховищі

Прилучається Малопідвальна вулиця.

Історія

Одна з найвужчих вулиць Києва[2]. Провулок вперше згаданий як Козиноболотна вулиця в 1834 році (від місцевості Козине болото, де проходила вулиця). Згодом існував також під назвами Козиноболотська вулиця (Козиноболотський провулок), вулиця Козине Болото. Власники прибуткових будинків та умебльованих кімнат на провулку дбали про збільшення своїх прибутків, а тому саме вони брали активну участь у перейменуванні вулиці[2]. У 1894 на прохання жителів вулиці і за поданням київського губернатора її було перейменовано на Хрещатицький провулок. Сучасна назва — з 1954 року[3].

В провулку під № 8-а розташований (у колишньому будинку Житницьких) Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка. Тут Тарас Шевченко проживав з весни 1846 року до свого арешту — 5 квітня 1847 року. Музей відкрили у 1928 році. Збереглися особисті речі поета: люлька зі слонової кістки, куманець, сорочка, подарована сестрою Яриною, білий полотняний костюм, гравюри,малюнки[2].

Пам'ятки архітектури
  • № 4 (прибутковий будинок;1898);
  • № 8-А (будинок Житницьких, де мешкав Тарас Шевченко; 1835).

Будинки № 5, 7/1, 8, 9/2, 13, 15, 16, 18/19 зведені у 2-й половині XIX — на початку XX століття.

Зображення
  • Будинок № 4
  • Будинок № 8-А
  • Будинок № 7/1

Примітки
  1. За текстом рішення 1954 року про перейменування — провулок ім. Т. Г. Шевченка.
  2. Друг, Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 11 травня 1954 року № 830 «Про перейменування Хрещатикського провулка Ленінського району м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 717, арк. 276. Архівовано з першоджерела 15 липня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.