Майдан Незалежності (станція метро)
«Майда́н Незале́жності» — 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Поштова площа» та «Площа Льва Толстого». Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою «Площа Калініна»[1]. Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції, у зв'язку з перейменуванням головної площі міста станція також змінила назву — «Площа Жовтневої революції»[2]. Нинішня назва — з 26 серпня 1991 року[3].
Майдан Незалежності | |
---|---|
Оболонсько-Теремківська лінія | |
Загальні дані | |
Тип | колонна трисклепінна глибокого закладення |
Стара назва |
Площа Калініна, Площа Жовтневої революції |
Платформи | |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Довжина | 102,0 м |
Ширина | 16,0 м |
Будівництво | |
Дата відкриття | 17 грудня 1976 року |
Архітектор(и) | М. C. Коломієць, І. Л. Масленков, М. М. Сиркін за участю Ф. М. Заремби |
Художник(и) | І. С. Марчук |
Будівельник(и) | Київметробуд |
Транспорт | |
Пересадка на | «Хрещатик» |
Район міста | Печерський, Шевченківський |
Виходи до | Майдану Незалежності, Хрещатику |
Наземний транспорт |
А 24, 114 Тр 6, 16, 18 |
Інше | |
Час відкриття | 05:40 |
Час закриття | 00:12 |
Код станції | 217 |
Оболонсько-Теремківська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
|
Конструкція
Конструкція станції — Колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою.
Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Площа Льва Толстого», що переходить в одноколійну ССГ з Святошинсько-Броварською і Сирецько-Печерською лініями.
Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Станція має один вихід. Середній зал ескалаторним тунелем з чотиристрічковим одномаршевим ескалатором з'єднаний із підземним вестибюлем, що сполучений з підземним переходом під Майданом Незалежності.
Опис
Центральна станція Оболонсько-Теремківської лінії, перша пересадкова. Станція глибокого закладення з новою конструктивною схемою — колонна. Внутрішній підземний простір самої станції повністю розкрито завдяки застосуванню конструкцій з металевими колонами-пілонами невеликого перерізу, внаслідок чого середній і боковий зали зливаються в єдиний простір. Колони ніби створені з плісированого білого паперу. Невдалим виявилося закарнизне освітлення, яке відповідно до задуму авторів, повинно було «відірвати» склепіння від колон. У 1980-ті роки розроблялися варіанти модернізації освітлення станції, однак за браком коштів вони не були втілені. Тут уперше (наряду зі станцією «Червона площа») в Київському метро колійні стіни було облицьовано мармуром, а не кахельною плиткою.
В торці підземного залу з боку головного входу у 1976—1977 роках містився бронзовий рельєфний профільний портрет М. І. Калініна роботи скульптора О. П. Скоблікова[4] (в подальшому був використаний в оформленні прохідної заводу імені Калініна на Щекавицькій вулиці, який нині не існує)[5]. Чотири металеві двері технічних шаф уздовж колійних стін прикрашені рельєфними композиціями з датами, що символізують визначні події згідно з радянською історіографією:
- 1917 — рік Жовтневої революції;
- 1929 — рік так званого «великого перелому» від НЕПу до «соціалістичної індустріалізації та колективізації»;
- 1945 — рік перемоги у німецько-радянській війні;
- 1976 — рік відкриття станції.
У 2016 році згідно з законом про декомунізацію із композиції «1917» було вирізано радянські символи[6][7].
Станція розташована поблизу головної вулиці Києва. Пасажири потрапляють на станцію з підземного переходу, спорудженого під Майданом Незалежності. Після реконструкції ця площа перетворилася в багатоярусний ансамбль, що завершується монументом на честь незалежності України.
Пересадки
Є частиною пересадочного вузла між Оболонсько-Теремківською лінією і Святошинсько-Броварською лініями. Станція «Майдан Незалежності» пов'язана зі станцією «Хрещатик» двома переходами — ескалаторним і пішохідним тунелями. Перехід у торці центрального залу, обладнаний чотиристрічковими одномаршевими ескалаторами, був відкритий одночасно зі станцією. Другий, обхідний пішохідний тунель, вихід з якого розташований по центру платформи, був побудований і відкритий 3 грудня 1986 року після того, як з'ясувалося, що перший перехід не справляється з пасажиропотоком.
У ранкові та вечірні години «пік» пересадки працюють в односторонньому режимі з розведенням пасажиропотоків: пішохідний (довгий) тунель — у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності», а ескалаторний (короткий) — з «Майдану Незалежності» на «Хрещатик». При цьому всі чотири стрічки ескалаторів працюють на підйом. В інший час короткий перехід працює у двосторонньому режимі. Біля входів на пересадки з боку станції «Хрещатик» розміщені оголошення з режимом їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.
Чимала довжина пішохідного тунелю створює незручності для пасажирів. Згідно з Державною програмою розвитку метрополітенів до 2010 року[8] тут було заплановано провести реконструкцію з установкою траволаторів. На початку 2012 року в довгому переході було укладене гранітне покриття для підлоги поверх асфальтового. На час ремонту перехід не працював у неробочі дні.
Пасажиропотік
Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 39,1 | 39,6 | 35,8 | 38,7 | 29,0 | 29,4 | 30,2 | 31,9 | 31,5 |
Зображення
- Центральний зал станції
- Вихід з переходу (довгого) зі станції «Хрещатик»
- Форма колон станції
- Назва станції на колійній стіні
- Підземний вестибюль станції
- Касовий зал станції
- Дверцята «1917»
- Дверцята «1929»
- Дверцята «1945»
- Дверцята «1976»
- Аванзал поряд з ескалаторами
- Аванзал поряд з ескалаторами, вигляд в бік «Хрещатика»
- Аванзал біля станції «Майдан Незалежності»
- Пішохідний тунель
- Пішохідний тунель
- Аванзал проміжний
- Аванзал біля станції «Хрещатик»
- Під час укладання гранітного покриття підлоги
Розклад відправлення поїздів
Відправлення першого поїзду в напрямі:
- ст. «Теремки» — 05:51
- ст. «Героїв Дніпра» — 05:47
Відправлення останнього поїзду в напрямі:
- ст. «Теремки» — 00:20
- ст. «Героїв Дніпра» — 00:12
Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:
- ст. «Теремки» — 22:28, 22:39, 22:51, 23:03, 23:15, 23:27, 23:39, 23:50, 0:00, 0:10, 0:20
- ст. «Героїв Дніпра» — 22:37, 22:49, 23:01, 23:13, 23:25, 23:37, 23:49, 0:00, 0:12
Див. також
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 березня 1976 року № 199 «Про найменування станцій метрополітену на Куренівсько-Червоноармійській лінії» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1552, арк. 134. Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 17 жовтня 1977 року № 1538 «Про найменування станції метрополітену» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1744, арк. 219. Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3862, арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.
- Масленков И. Л. Архитектура новых станций киевского метро // Метрострой. — 1977. — № 1. — С. 20—22.
- Козлов К. Київський метрополітен: Хронологія. Події. Факти. — К.: Сидоренко В. Б., 2011. — С. 123.
- На станції метро «Майдан Незалежності» «декомунізували» барельєф
- На станції метро «Майдан Незалежності» «декомунізували» один з барельєфів
- Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2006 року № 257 «Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006—2010 роки».
Посилання
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену
- Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz (чес.)
- Вебенциклопедія Києва.
- Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Площадь Независимости», «Почтовая площадь» и «Контрактовая площадь» // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 14 декабря. (рос.)
Лінії Київського метрополітену | |||||||||||
1 | Святошинсько-Броварська | 2 | Оболонсько-Теремківська | 3 | Сирецько-Печерська | 4 | Подільсько-Вигурівська | 5 | Лівобережна | 6 | Вишгородсько-Дарницька |