Прорвемось

Парашутист-спортсмен під псевдо «Заєць» потрапляє до рук ватажка східноукраїнської мафії під псевдо «Дока». Дока — абсолютне зло, підступний лиходій який проводить хірургічні досліди над людьми, торгує ядерним пальним та вважає справою свого життя віднайти «еліксир вічності». Рятувати хлопця вирушають його друзі — парашутисти-спортсмени «Дзідзьо», «Гонщик», та «Клоун».

Олексій Вертинський, який грав у фільмі лиходія «Дока», так його охарактеризував: «в „Прорвемось!“ я є гнидою найсправжнісінькою. Нібито рафінований інтелігент, але під його обличчям ховається ще те падло, яке влаштовує пастки головним героям.»[7]

Фільм «Прорвемось» має дві версії: фестивальну версію під назвою «Stop Revolution» та кінотеатральну версію для українського прокату під назвою «Прорвемось», прем'єра якої відбулася в Україні у березні 2006 року. За словами режисера стрічки, Івана Кравчишина, фільм задумувався з самого початку в двох варіантах: перший для показу в Україні, другий — за її межами для кінофестивалів.[13]

За повідомленням PR-компанії Андрія Різоля «ВАВІЛОН» яка займалася просуванням стрічки, «Stop Revolution» — це повністю перезнята та перемонтована версія фільму «Прорвемось», фактично новий фільм. Сам режисер стрічки ще у лютому 2007 року в розмові з головним редактором видання KINO-КОЛО повідомив, що має нову монтажну версію фільму «Прорвемось», до якої увійшла низка дознятих епізодів, що дозволило «створти практично новий фільм».[13]

Фестивальну версію фільму «Прорвемось» під назвою Stop Revolution було включено до паралельної конкурсної програми «Схід Заходу» 42 Міжнародного кінофестивалю Карлових Варах, що пройшов з 29 червня по 7 липня 2007 року.[13]

Стрічка вийшла в український прокат 9 березня 2006 року на 30-ти фільмокопіях.[14] На презентації перед прем'єрою фільму побував Петро Порошенко, який зазначив що «ця [кіно]-подія стане визначною для українського кінематографу, і ні Голівуд, ні Мосфільм не навчать нас робити своє кіно».[15]

Фільм отримав переважно негативні відгуки від українських кінокритиків.[17][18][19][20] Під-час опитування кіно-часописом KINO-КОЛО семи українських кінематографістів щодо їхньої думки про фільми «Помаранчеве небо» та «Прорвемось», жоден з семи кіноекспертів не відгукнувся про фільм «Прорвемось» позитивно.[21][22][23][24][25][26][27]

Також негативно відгукнувся про стрічку кінокритик часопису Києво-Києво-Могилянської Академії «Кіно театр» Дмитро Дроздовський. Одним з найбільших вад фільму критик назвав її російськомовність; так за словами Дроздовського фільм позиціонував себе як «на 100 % український», та якщо вірити режисеру стрічки «Прорвемось» то «в Києві під час Помаранчевої революції абсолютно всі спілкувалися російською.»[8] З ним погодився кінокритик часопису «Телекритика» Роман Горбик, який у своїй рецензії назвав фільм яскравим прикладом мовної шизофренії та так висловився про стрічку:

[...] варто зауважити одну річ, яка значною мірою визначає роздратування, що наростає під час перегляду. За цим фільмом можна ставити клінічні діагнози українському суспільству. “Прорвемось” – область нероздільного панування мовної шизофренії. Всі головні герої – білінгви з тяжінням до російськомовності, причому їхній білінгвізм має яскраво виражений шизофренічний характер: актори повсякчас перескакують з однієї мови на іншу, без жодних на те мотивів. Дві репліки російською – репліка українською. Вершини ця тенденція сягає в дуже сумнівному, як на мене, прийомі: події на екрані коментує внутрішній голос одного з головних героїв. На 90% його репліки російськомовні, але довгі, нав’язливі, рефлексивні і занудні, водночас внутрішні монологи він виголошує стилізованою під легкий суржик українською. (До речі, саме через це на початку фільму виникає важкосприйнятна для глядача подієва плутанина, коли неможливо чітко ідентифікувати, що відбувається, хто з героїв говорить, що, кому і навіщо.)[15]

• Прорвемось на сайті IMDb (англ.)
• Прорвемось на сайті кінокомпанії-виробника «Пре» (сайт не працює з 2006 року, остання архівна копія від 18 травня 2006 року)
• Прорвемось в кіно-енциклопедії часописа «Кіно-Коло»