Просяне (Харківський район)
Прося́не — село в Україні, у Нововодолазькому районі Харківської області. Населення становить 1353 осіб. Орган місцевого самоврядування — Просянська сільська рада.
село Просяне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Нововодолазький |
Рада | Просянська сільська рада |
Облікова картка | Просяне |
Основні дані | |
Населення | 1353 |
Площа | 4,8 км² |
Густота населення | 281,88 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63230 |
Телефонний код | +380 5740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°42′18″ пн. ш. 35°47′58″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
183 м |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Водолага |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63230, с. Просяне, вул. Центральна, 2 |
Сільський голова | Вітер Олександр Михайлович |
Карта | |
Просяне | |
Просяне | |
Мапа | |
|
Географія
Село Просяне знаходиться між річками Івани і Вільхуватка. Село примикає до смт Нова Водолага і села Новопросянське, поруч — колишнє село Іваненки. Через село проходить автомобільна дорога М18 (E108).
Історія
За даними на 1864 рік у казенному селі Нововодолазької волості Валківського повіту мешкало 1019 осіб (500 чоловічої статі та 519 — жіночої), налічувалось 150 дворових господарств[1].
Станом на 1885 рік на колишньому державному хуторі мешкало 728 осіб, налічувалось 149 дворових господарств[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3786 осіб (1861 чоловічої статі та 1925 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4593 осіб[4].
Економіка
- Птахо-товарна і свино-товарна ферми.
- Птахофабрика «Просяне».
- Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос».
- КСП «КОЛОС».
- Приватне орендне сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова.
Об'єкти соціальної сфери
- Будинок культури.
- Просянський фельдшерсько-акушерський пункт.
- Комунальний заклад «Просянський ліцей»
- Просянська № 1 сільська бібліотека — філія Нововодолазької ЦБС
Просянська бібліотека
Створена у 1968 році Просянська № 1 сільська бібліотека — філія Нововодолазької ЦБС. Фонд становив 20000 примірників. Функціонувала в приміщенні сільського клубу в двох кімнатах. Існувала пересувна бібліотека для дорослих, віддалених від робочого місця: в полі, на току, фермі, тракторній бригаді. Проводилися читацькі конференції, матеріальні бесіди про творчість письменників. У штаті працювала одна особа.
У 1979 році бібліотека увійшла до складу Нововодолазької централізованої бібліотечної системи. Книжковий фонд Колосянської бібліотеки кількістю 7006 книг разом з усією матеріальною базою перейшли на баланс Нововодолазької ЦБС.
У 1995 році книжковий фонд становив 10172 примірники книг.
У 2000 році бібліотеку перевозять у двоповерхове приміщення колишнього колгоспу «Колос» (нині Просянської сільської ради), де бібліотека займала одну кімнату. Фонд становив 8354 книг.
2011 року бібліотека була перейменована із Колосянської на Просянську бібліотеку — філію № 1. Цього ж року бібліотека перемогла у конкурсі програми «Бібліоміст»[5]. Інтернет-центр був урочисто відкритий 17 січня 2013 року[6]
Відкривається нова читальна зала в 2012 році у кімнаті, де раніше була бібліотека в зв'язку з встановленням Інтернет-центру. А 2015 року у бібліотеці з'явилося мультимедійне обладнання.
2016 року відкрито дитячу залу дозвілля «Калинове намисто» для естетичного виховання та образотворчого мистецтва[7].
У бібліотеці існують секції з шахів, шашок і настільних ігор під назвою «Чемпіон»; секція «Малюваки» з образотворчого мистецтва; секція з рукоділля «Чарівні пальчики» та музично-театральний гурток «Дивоцвіт».
З 2019 року на базі дитячої зали дозвілля "Калинове намисто" створений відділ дитячого та сімейного читання "Бібліородзинки", а також послуга "Бібліоняня", в рамках якої батьки можуть залишити своїх дітей на не великий проміжок часу під нагляд бібліотекаря.
Керівники:
- Мироненко Раїса Григорівна (1968)
- Старокольцева Ніна Олександрівна (1969)
- Білека Світлана Кирилівна (1970—2000)
- Глушак Геннадій Миколайович (2000—2011)
- Кулик Галина Михайлівна (2011 — і до теперішнього часу)[8]
Просянський ліцей
В 1898 році в приході Нововодолазької Преображенської церкви під клопотаннями священика Петра Антонова була відкрита перша однокласна церковно-прихожанська школа на хуторі Просяне, в якій навчалося 77 хлопчиків . В 1905 році в Просяному навчалося 22 хлопчика і 6 дівчат[9].
В 1927 році на околиці села Просяне (на Вигоні) відкрилася новозбудована чотирикласна школа.
В 1940 році випущено перших учнів із семирічною освітою[9].
Під час другої світової війни заняття були припинені. Освітні заклади села Просяне поступово поновили свою роботу з 1943 року: Просянська семирічна школа № 1, Просянська семирічна школа № 2 , початкова школа № 1 у центрі села, початкова школа № 2 на хуторі Комсомолець.
Діюча Просянська школа заснована в 1948 році, директором якої протягом 29 років є Коваленко Н. П.[10]
З 1 вересня 2012 року в приміщенні початкової школи функціонує група дошкільного навчання.[10]
З 1 вересня 2017 року в школі працює клас з інклюзивною освітою[10].
З 1991 по 2018 роки в Просянській школі загальну середню освіту отримали 233 учні (14 випускників відзначені золотою медаллю, 3 випускники — срібною).[10]
Команда "Просянські Пластуни" є активним учасником та багаторазовим переможцем Всеукраїнської патріотичної юнацької гри "Сокіл "Джура"".
Педагогічний колектив нараховує 19 педагогів. Станом на 2019 рік в школі навчається 123 учня, в тому числі 25 вихованців I групи короткотривалого перебування дітей[10].
Основна мова викладання — українська мова.
Галерея
- Іоанно-Предтеченський храм
- На Центральній вулиці села
- Інтернет-центр Просянської бібліотеки
- Просянський ліцей, Вулиця Центральна
- Просянський ліцей Нововодолазького району в Харківській області
- Польові квіти села Просяного.
- Ставок у селі Просяному.
Примітки
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-252)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- Синенко, 2012, с. 2.
- Вісті Водолажчини, 2013, с. 2.
- Іванкіна, 2016, с. 3.
- Нововодолазька центральна районна бібліотека. Просянська сільська бібліотека філія (Українська). Процитовано 20 листопада 2019.
- Чернецька, Надія. Освіті села Просяного 120 років. Вісті Водолажчини.
- Просянський ліцей - Харьковская область. ИСУО. kh.isuo.org. Процитовано 1 лютого 2020.
Джерела
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Галина Синенко. Святилище пізнання і добра // Вісті Водолажчини. — 2012. — № 39 (10168) (29 вересня).
- Святкові презентації проекту програми "Бібліоміст" // Вісті Водолажчини. — 2013. — № 4 (10185) (26 січня).
- Яна Іванкіна. Всеукраїнський День бібліотек на Нововодолажчині // Вісті Водолажчини. — 2016. — № 41 (10378) (8 жовтня).
Посилання
- Погода в селі Просяне
- Нововодолазька центральна районна бібліотека. Просянська сільська бібліотека філія