Південна Суматра

Південна Суматра (індонез. Sumatera Selatan), скорочено Сумсел (індонез. Sumsel) — провінція на південній частині Суматри, межує з провінціями Лампунг на півдні, Бенгкулу на заході, Джамбі на півночі, протока Банка відділяє від Південної Суматри провінцію Банка-Белітунг.

Південна Суматра
Sumatera Selatan
Девіз: Bersatu Teguh
«сила в єдності»
СтолицяПалембанг
ГубернаторГерман Деру (Herman Deru)
Площа91 592 км²[1]
Населення7 450 394 (2010)[2]
Етнічні групипалембанги, яванці, пасемахи, комеринги
Релігіяіслам
Мовималайські діалекти, яванська[3]
Дата заснування12 вересня 1950
Часовий поясUTC+7
Сайтsumselprov.go.id

Площа провінції 91 592 км²[1], населення 7 450 394 осіб (2010)[2]. Палембанг — столиця та найбільше місто провінції.

Історія

В китайських літописах згадується королівство Кантолі (початок VI ст.) із столицею в Палембанзі. В останній чверті VII ст. цей регіон став ядром імперії Шривіджая. Після поразки короля Парамешвари у 1377 р. територія провінції перейшла під владу імперії Маджапагіт зі східної Яви. Влада Мaджапагіту протрималась до початку XVI ст. Йому на зміну прийшли мусульманські держави, серед яких був султанат Палембанг, заснований близько 1500 р.

На початку XIX ст. Палембанг змушений був протистояти спробам голландців та британців встановити колоніальне панування в Південній Суматрі. Влада Нідерландів була остаточно встановлена тут у 1823 р. Протягом Другої світової війни провінція перебувала під японською окупацією (1942—1945). Південна Суматра стала частиною Республіки Індонезія в 1950 р. 1967 року на західному узбережжі Південної Суматри була утворена окрема провінція Бенгкулу, а 2000 року відокремилися східні острови Південної Суматри, утворивши ще одну нову провінцію Банка-Белітунг.

Географія

Південна частина гір Барісан простягається вздовж західного кордону Південної Суматри. Тут є вулкани з середньою висотою близько 2 400 м; серед них гори Демпо (3173 м) та Ресаґ (2232  м). Гори поступово переходять в широкі рівнини, що відділяються в морського узбережжя поясом боліт шириною близько 240 км. Повільні та повноводні річки, головними серед яких є Мусі, Комерінг та Оґан, несуть розмиті гірські породи із заходу. Центральні низини значною мірою вкриті болотяними лісами. Уздовж морського узбережжя розташовані мангрові болота. Гори вкриті лісом з дубів, лаврів, папоротей та хвойних дерев і тику.

Адміністративний поділ

До складу провінції входять 11 округів та 4 муніципалітети (міста):

НазваПлоща, км²[1]Населення, осіб
(2010, перепис)[2]
Адміністративний центр
Верхній Оґан-Комерінг (індонез. Ogan Komering Ulu)4 797,06324 045Батураджа (індонез. Baturaja)
Нижній Оґан-Комерінг (індонез. Ogan Komering Ilir)18 359,04727 376Каюаґунг (індонез. Kota Kayu Agung)
Муара-Енім (індонез. Muara Enim)9 223,90716 676Муара-Енім (індонез. Muara Enim)
Лагат (індонез. Lahat)5 311,74369 974Лагат (індонез. Lahat)
Мусі-Равас (індонез. Musi Rawas)12 358,65525 508Муарабеліті (індонез. Muara Beliti Baru)
Мусі-Баньюасін (індонез. Musi Banyuasin)14 266,26561 458Секаю (індонез. Sekayu)
Баньюасін (індонез. Banyu Asin)11 832,99750 110Пангкаланбалай (індонез. Pangkalan Balai)
Південний Верхній Оґан-Комерінг (індонез. Ogan Komering Ulu Selatan)5 493,94318 428Муарадуа (індонез. Muaradua)
Східний Верхній Оґан-Комерінг (індонез. Ogan Komering Ulu Timur)3 370,00609 982Мартапура (індонез. Martapura)
Нижній Оґан (індонез. Ogan Ilir)2 666,09380 904Індралая (індонез. Indralaya)
Емпат-Лаванг (індонез. Empat Lawang)2 256,44221 176Тебінгтінґі (індонез. Tebing Tinggi)
місто Палембанг (індонез. Kota Palembang)369,221 455 284
місто Прабумуліх (індонез. Kota Prabumulih)251,94161 984
місто Паґаралам (індонез. Kota Pagar Alam)633,66126 181
місто Лубуклінґау (індонез. Kota Lubuklinggau)401,50201 308
Провінція Південна Суматра91 592,437 450 394Палембанг (індонез. Kota Palembang)

Економіка

Сільське господарство є основою економіки провінції. Тут вирощують каучукові дерева, будівельний ліс, ротанг, тютюн, олійну й кокосову пальми, рис, каву, чай, спеції, перець, кукурудзу тощо. Також зростає обсяг вирощування овочів та фруктів.

Промисловість виготовляє харчові продукти, напої, тютюнові вироби, тканини, меблі, папір, хімікати, добрива, гумові вироби. Є підприємства галузі металообробки й машинобудування, які випускають електричне та транспортне обладнання. Нафтопереробні заводи розташовані в околицях Палембангу.

Автомобільні дороги та залізниці розташовані головним чином на центральних низинах та біля підніжжя гір. Вони з'єднують головні міста провінції. У Палембанзі є міжнародний аеропорт.

Населення

Населення Південної Суматри складається з двох основних груп: корінних народів та мігрантів з інших районів Індонезії. Серед корінних народів більшість становлять палембанги (мусі-малайці), місцева обласна група малайців Індонезії. На південному заході провінції живуть середньосуматранські малайці: пасемахи, оґани, лембаки та ін. Вздовж кордону з провінцією Лампунг розселені комеринги. Серед мігрантів відчутно переважають яванці.

Офіційна статистика не дає чіткого поділу населення на етнічні групи. Так, за даними переписів населення 2000[4] і 2010[3] років, етнічний склад населення Південної Суматри був таким:

НародиЧисельність (2000)Доля в населенні (2000)Чисельність (2010)Доля в населенні (2010)
Народи Південної Суматрин/дн/д4 120 40855,43 %
Малайці2 142 52331,25 %602 7418,11 %
Комеринги389 4675,68 %н/дн/д
Мусі-баньюасін213 9183,12 %н/дн/д
Інші народи Суматрин/дн/д104 3861,40 %
Народи Лампунгун/дн/д44 9830,61 %
Яванці1 851 58927,01 %2 037 71527,41 %
Сунданці168 2782,45 %162 8772,19 %
Китайцін/дн/д72 5750,98 %
Мінангкабау64 2150,94 %64 4030,87 %
Батакин/дн/д45 7090,61 %
Буги26 7850,39 %42 9770,58 %
Балійцін/дн/д38 5520,52 %
Інші1 999 48329,16 %96 7161,30 %
Всього6 856 258100,00 %7 434 042100,00 %

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Південна Суматра проживало 7 218 951 мусульманин (96,9 % населення), 114 671 християнин (1,5 % населення), 59 655 буддистів (0,8 % населення), 39 206 індуїстів (0,5 % населення)[5].

Джерела

Примітки

  1. Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
  2. Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Sumatera Selatan Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  3. Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
  4. Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 17: TABLE 1.2.9. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: South Sumatra, 2000
  5. 2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.