Південнокорейська вона

Паперові банкноти вперше з'явилися в Кореї у 1910 році — в обіг увійшли купюри номіналом 1 вон.

Після окупації Кореї Японією основною грошовою одиницею в країні була єна, назва якої звучала корейською як «вона». У той час єна складала приблизно один долар і ділилася на монети менших номіналів, які в Японії мали назву «сіна», а в Кореї — «чона». Центральний банк Кореї, який контролювала японська колоніальна адміністрація, займався емісією валюти, що діяла в Кореї. В обігу перебували купюри номіналом 1, 5, 10 і 100 вон.

У 1945 році радянські війська використовували гроші («вони»), які друкувалися в СРСР. Вони являли собою банкноти номіналом 1, 5, 10 і 100 вон військового випуску.

Власна валюта Південної Кореї була випущена лише у 1950 році. На цих купюрах був зображений портрет першого південнокорейського президента Лі Синмана, який правив у той час. Його зображення залишалося на корейських купюрах до квітня 1960 року, поки Лі Синман не був скинутий в результаті «Квітневої революції». Національна валюта періоду Першої Республіки відрізнялася великою кількістю ієрогліфіки. Китайські ієрогліфи використовувалися для написання практично всіх текстів на купюрах того часу. Згодом тексти на корейських банкнотах були виконані корейською мовою, а час від часу зустрічалися і написи англійською.

Національна валюта Південної Кореї не завжди позначалася терміном «вона». У період з 1953 по 1962 роки вона мала назву «хвана».

До 1966 року єдиними монетами, що були в обігу, були 10 і 50 хван, які використовувались як 1 і 5 вон відповідно. Нові монети, з номіналом у вонах, були випущені Банком Кореї 16 серпня 1966 року. Це були 1, 5 і 10 вон. У цих монетах вперше було використано не корейський календар, а дати, від початку нашої ери. Монети 10 і 50 хван були вилучені з обігу 22 березня 1975 року.

У 1968 році монета номіналом 1 вон виготовлена з латуні була замінена на алюмінієвий аналог, оскільки вартість її виробництва почала перевищувати номінал. З метою подальшої економії при карбуванні монет, у 1970 році були випущені нові монети 5 і 10 вон з латуні замість бронзи. В той же рік з обігу виведена мідно-нікелева монета 100 вон, а у 1972 році — 50 вон.

12 червня 1982 року, через інфляцію та через зростаючу популярність торговельних автоматів, в обіг було введено монету номіналом 500 вон. У січні 1983 року, з метою стандартизації монетного ряду, було випущено нову серію монет: 1, 5, 10, 50 і 100 вон. Монети були виконані в тому ж стилі, що і 500 вон, але зі збереженням тем старих монет.

Зображення		Номінал (вон)	Діаметр (мм)	Маса (г)	Товщина (мм)	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс	Дати
Аверс	Реверс									випуску	карбування	вилучення
		1	17,2	1,70	1,14	латунь 60 % мідь 40 % цинк	гладкий	Гібіск сирійський, номінал, назва банк	номінал, назва банку, рік карбування	16 серпня 1966	1966, 1967	1 грудня 1980
				0,73	1,54	алюміній				26 серпня 1968	1968—1970, 1974—1982	1992
					1,2			гібіск сирійський, номінал		15 січня 1983	1983—1985, 1987—1991, с 1995	в обігу
		5	20,4	3,90	1,48	Бронза 88 % мідь 12 % цинк	гладкий	Кобуксон, номінал, назва банку	номінал, назва банку, рік карбування	16 серпня 1966	1966	1992
				2,95	1,33	латунь 65 % медь 35 % цинк				16 липня 1970	1970—1972, 1978—1982	1992
								Кобуксон, номінал		15 січня 1983	1983, 1987—1991, 1995—1997, с 1999	в обігу
		10	22,9	4,22	1,45	бронза 88 % мідь 12 % цинк	гладкий	Таботхап, номінал, назва банку	номінал, назва банку, рік карбування	16 августа 1966	1966—1970	в обігу
				4,06	1,4	латунь 65 % мідь 35 % цинк				16 липня 1970	1970—1975, 1977—1982
					1,43			Таботхап, номінал		15 січня 1983	1983, 1985—2009
			18,0	1,22	1,2	алюміній, вкритий міддю 48 % мідь 52 % алюміній				18 грудня 2006	з 2006
		50	21,6	4,16	1,6	70 % мідь 18 % цинк 12 % нікель	рубчастий	квітка рису, номінал	номінал, назва банку, рік карбування	1 грудня 1972	1972—1974, 1977—1982	в обігу
					1,52					15 січня 1983	1983—1985, з 1987
		100	24,0	5,42	1,6	Мідно-нікелевий сплав 75 % мідь 25 % нікель	рубчастий	Лі Сунсін, номінал, назва банку	номінал, рік карбування	30 листопада 1970	1970—1975, 1977—1982	в обігу
								Лі Сунсін, номінал	номінал, назва банку, рік карбування	15 січня 1983	з 1983
		500	26,5	7,70	2			Журавель, номінал	номінал, назва банку, рік карбування	12 червня 1982	1982—1984, 1987—1997, с 1999	в обігу

Банкнота присвячена проведенню у країні Зимової Олімпіади та Паралімпіади у 2018 році.

Південнокорейська вона має режим вільного плавання валютного курсу. Значне знецінення вони відбувалося внаслідок Азійської фінансової кризи 1997 року та Глобальної фінансової кризи 2008 року. Хоча в обидвох випадках, за деякий час, південнокорейська валюта повертала значні частини втрачених позицій.

Графіки валютних курсів південнокорейської вони по відношенню до долара США, японської єни та євро (к-сть вон за один долар, єну та євро відповідно)

• Банк Кореї (кор.) -(англ.)