Японська слива
Сли́ва япо́нська (лат. Prunus mume; яп. 梅, МФА: [ume]) або абрико́с япо́нський (лат. Armeniaca mume) — вид сливових дерев родини розових. Поширений у Східній Азії, зокрема, в Китаї, Кореї, Японії і В'єтнамі. Середня висота 5—10 м. Кора дерев темносіра, зі зморшками. Квітне в лютому-березні, до розпускання листя. Має запашні п'ятипелюсткові квітки, діаметром 2—3 см, зазвичай монотонні. Листя чергове, яйцеподібне, довжиною 4—8 см.
| Японська слива | |
|---|---|
 | |
| Цвітіння японської сливи у березні | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Слива (рід) (Prunus) |
| Підрід: | Слива (підрід) (Prunus subg. Prunus) |
| Section: | Prunus sect. Armeniaca |
| Вид: | Японська слива (P. mume) |
| Біноміальна назва | |
| Prunus mume | |
Назви
Латинська назва виду — Prunus mume (Слива муме). Вона була надана німецьким лікарем Філіпом фон Зібольдом, що декілька років займався вивченням флори і фауни в Японії. Складова назви «муме» є калькою японського слова «уме» (яп. 梅, МФА: [ume]), яким японці позначають цю рослину.
В японській мові окрім традиційного слова «уме» використовують інші поетичні назви:
- дерево гарного візерунку (яп. 好文木, こうぶんぼく, МФА: [koːbumboku̥]);
- трава, що сповіщає весну (яп. 春告草, はるつげぐさ, МФА: [haɾut͡sugegusa]);
- дерев'яна квітка (яп. 木の花, このはな, МФА: [konohana]);
- перша славетна трава (яп. 初名草, はつなぐさ, МФА: [hat͡sunagusa]);
Китайською мовою цю рослину називають «мей» (кит. трад.: 梅). Від цієї назви походять корейська назва «ме» (кор. 梅, 매) і в'єтнамська «май» (в'єт. mai).
В англійській мові рослину називають «японським абрикосом» (англ. Japanese apricot), «японською сливою» (Japanese plum) або «китайською сливою» (Chinese plum).
Опис
.jpg.webp)
Квітне японська слива пізньої зими, переважно наприкінці лютого, до появи листя. Кожна квітка має 5 пелюсток і становить 1-3 см в діаметрі. Цвіт як правило білого кольору, проте інколи зустрічаються рожеві або червоні квітки. Листя з'являється незабаром після опадання пелюсток. Воно овальне, загострене на кінці. Японська слива плодоносить раннього літа, як правило у червні. Через те, що збирання плодів відбувається у сезон дощів, його називають «сезоном сливових дощів» (яп. 梅雨, цую або бай'ю). Плід японської сливи круглий з невеликим пазком від корішка основи до верхівки. Незрілі плоди мають зелений колір, який поступово перетворюється на жовтий або навіть червоний, коли вони дозріють. М'якоть плоду має жовтий колір.
В культурі
Японська слива вважається національною квіткою Китаю. Вона служить мотивом багатьох китайських класичних мистецьких творів. Цвітіння сливи є символом нового року за китайським календарем, яке перемагає холодну зиму і приносить довгоочікувану весну.
В традиційному Китаї слива є символом східноазійського Нового року. Її квіти уособлюють кінець зими і сповіщають про прихід весни. Під впливом китайської культури символіка сливи була запозичена сусідніми народами — корейцями і японцями.
Використання
Плоди уме використовують при виробництві традиційного японського лікеру умешу.
Див. також
Посилання
- Photo of a package of Korean maesil cha (maesil tea)
- Prunus mume (Японська слива): інформація на сайті GRIN (англ.)
