Підгорне (Новохоперський район)
Підгорне (рос. Подгорное) — село у Новохоперському районі Воронезької області Російської Федерації.
село Підгорне | |
---|---|
Подгорное | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
Муніципальний район | Новохоперський район |
Поселення | Ярковське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 20227848001 |
Код ЗКТМО: | 20627480106 |
Основні дані | |
Населення | 765 (2010)[1] |
Поштовий індекс | 397424 |
Географічні координати: | 51°22′12″ пн. ш. 41°08′55″ сх. д. |
Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
Мапа | |
Підгорне Підгорне | |
Населення становить 765 осіб (2010)[1]. Орган місцевого самоврядування — Ярковське сільське поселення.
Історія
Населений пункт розташований у історичному регіоні Чорнозем'я.
За даними на 1859 рік у державному селі Новохоперського повіту Воронізької губернії мешкало 1382 особи (663 чоловіки та 719 жінок), налічувалось 122 дворових господарства, діяла православна церква[2].
Станом на 1886 рік у селі Ярковської волості Новохоперського повіту населення становило 2214 осіб, налічувалось 244 двори, діяли православна церква, лавка, 10 вітряних млинів[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2239 осіб (1081 чоловічої статі та 1158 — жіночої), з яких 2239 — православної віри[4].
За даними на 1900 рік населення зросло до 2292 особи (1129 чоловічої статі та 1163 — жіночої), налічувалось 299 дворових господарств, існувало 3 суспільні будівлі, діяли православна церква та церковно-парафіяльна школа[5].
Від 1928 року належить до Новохоперського району, спочатку в складі Центрально-Чорноземної області, а від 1934 року — Воронезької області.
Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року органом місцевого самоврядування є Ярковське сільське поселення[6].
Населення
Чисельність населення |
---|
2010[7] |
765 |
Примітки
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области (рос.)
- рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2077)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-35)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 4637)
- Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области»
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)