Підзахаричі
Підзаха́ричі — село в Усть-Путильській сільській громаді Вижницького району Чернівецькій області України. Населення становить 443 особи.
| село Підзахаричі | |
|---|---|
 Підзахаричі (справа) і Сокільський хребет (вигляд з околиць перевалу Німчич) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район/міськрада | Вижницький район |
| Громада | Усть-Путильська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 443 |
| Поштовий індекс | 59110 |
| Телефонний код | +380 3738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°12′30″ пн. ш. 25°07′34″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
464 м[1] |
| Водойми | р. Черемош |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Підзахаричі | |
 Підзахаричі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Засноване 1774 року. Територія, на якій пізніше заснували село входила до складу Київської Русі, пізніше — Галицько-Волинської держави. В часи середньовіччя перебувала у складі Молдовського князівства. У 1775 Габсбурги відібрали у ослабленої Османської імперії Буковину і до 1918 року село перебувало у складі Австрійської монархії як частина імперського краю Буковина.
З 28 листопада 1918 року село, як і весь буковинський край було окуповане Румунією. Водночас протягом 1918-1939 років село перебувало у прикордонній зоні Румунії та Польщі, кордон пролягав по річці Черемош.
З 1940 року у складі УРСР. Вже 1941 року румуни, як союзники Німеччини, тимчасово відновили свою окупаційну владу в селі. З 1944 року село остаточно у складі України.
Відомі люди
- Харов'юк Данило Юрійович — український письменник.
- Колотило Ксенія Іванівна — українська майстриня-художниця
Галерея
Дерев'яна церква Св. Василя 1876р.
Дерев'яна церква Св. Василя 1876р. Дзвіниця.
Дерев'яна церква Св. Василя 1876р.
Примітки
Посилання
- Фольклорно-етнографічний гуцульський фестиваль-ярмарок «Захарецький Гарчик»
- Старі фото Підзахаричів[недоступне посилання з липня 2019]