Пікок (зоря)

Зоря має позначення Байєра α Павича (лат. α Pavonis).

Назву «Пікок» (англ. Peacock, [ˈpiːkɒk]) запровадив Офіс морського альманаху Її величності наприкінці 1930-х років під час створення навігаційного альманаху Королівських ВПС. Із п'ятдесяти семи зір, які було включено до альманаху, дві не мали власних назв: α Павича та ε Кіля. Військові наполягали, щоб усі зорі альманаху мали назви, тож назви зорям призначили: α Павича назвали «Пікоком» (англ. Peackok — відповідник лат. pavo, що означає «павич»), а ε Кіля назвали «Авіором»[10].
2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу назв зір (англ. WGSN)[11] для каталогізації та стандартизації власних назв. Перший бюлетень WGSN від липня 2016 року[12] містив дві таблиці затверджених назв, серед яких був і Пікок[13].

До китайської системи європейські навколополярні сузір'я Південної півкулі адаптував Сюй Ґуанці наприкінці династії Мін. Назву Павич (孔雀, Kǒng Qiāo) отримав астеризм, який складається з η Павича, π Павича, ν Павича, λ Павича, κ Павича, δ Павича, β Павича, ζ Павича, ε Павича, γ Павича та α Павича. Отже, α Павича відома як 孔雀十一 (Kǒng Qiāo shíyī, «одинадцята [зоря] Павича»)[14].

Зоря має видиму величину 1,94[2], це найяскравіша зоря в Павичі. Виходячи з вимірів паралаксу, відстань до зорі становить близько 179 св. р. (55 пк)[1]. Її маса приблизно вшестеро більша маси Сонця, а радіус у 6 разів перевищує радіус Сонця. Вона в 2200 разів яскравіша Сонця[7]. Ефективна температура фотосфери становить 17 700 K, зоря має синьо-білий відтінок[15]. Вона має спектральний клас B3 V[3], тобто, належить до головної послідовності, хоча в раніших дослідженнях її часто вважали субгігантом (клас світності IV)[16]. Зокрема, у каталозі яскравих зір зоря має клас B2.5 IV[17].

Вважається, що зорі з такою масою не мають конвективної зони біля поверхні. Отже, речовина у зовнішній атмосфері не зазнає впливу ядерного синтезу, який відбувається в ядрі. Це означає, що склад атмосфери має відповідати складу речовини, з якої зоря утворилася. Зокрема, кількість дейтерію не має змінюватися протягом перебування зорі на головній послідовності. Виміряне відношення дейтерію до протію в зорі становить менше 5 × 10⁻⁶, що свідчить або про те, що зоря утворилася на ділянці з надзвичайно низьким вмістом дейтерію, або дейтерій було втрачено якимось чином. Можливий варіант, що дейтерій вигорів, коли зоря перебувала на шляху до головної послідовності[18].

Система, імовірно, є членом асоціації Тукана—Годинника[5]. Вік цієї асоціації оцінюється у 45 мільйонів років[5]. Відносно сусідів α Павича має пекулярну швидкість 13 км/с[19].

Головна зоря, Пікок A, являє собою спектроскопічну подвійну, що складається з пари зір, які обертаються одна навколо одної з періодом 11,753 діб[18]. Однак ці зорі не були оптично розділені, тому про супутник відомо мало, зокрема, він має масу щонайменше 0,26 M_☉[20]. Була спроба моделювати складений спектр вважаючи, що його утворюють зорі зі спектральними типами B0,5 і B2 з різницею яскравості 1,3 величини[21].

Три зорі вважають супутниками Пікока: дві зорі дев'ятої величини приблизно за чотири кутові мінути й одна 12-ї величини приблизно за одну кутову мінуту[22][3]. Обидва супутники дев'ятої величини розташовані на відстані всього 17 кутових секунд один від одного[22].

• Зорі сузір'я Павича
  • π Павича
  • ρ Павича
  • τ Павича

• Peacock - Jim Kaler's Stars