Пінське князівство

Пінське князівство давньоукраїнське князівство XII-XVI ст.ст. у складі Київської Русі і Великого князівства Литовського. Столиця князівства — місто Пінськ.

Історія

Пінське князівство виокремилося зі складу Турово-Пінського князівства у середині XII ст. Після Батиєвого нашестя Турів занепав, і центр політичного життя Турово-Пінської землі перемістився до Пінська. В середині XIV ст. влада в Пінському князівстві перейшла до рук литовських князів. Згідно заповіту Гедиміна князівство мав отримати його син Наримунт. В подальшому воно збереглось за його нащадками до середини XV ст. Після смерті останнього з них, Юрія Семеновича перейшло у склад великокняжих володінь.

У 1471 році Казимир Ягелончик передав князівство Марії Гаштольд, вдові київського князя Семена Олельковича. Після її смерті володарем князівства став чоловік її дочки, князь Федір Іванович Боровський з московських Рюриковичів. У 1519 році Сигізмунд І Старий передав князівство своїй дружині Боні Сфорца. Після її від'їзду до Італії у 1556 р. князівство знову було повернуте до володінь великого князя і перетворене у староство. У 1566 р. на його основі був утворений Пінський повіт Берестейського воєводства.

В наші часи більша частина території Пінського князівства знаходиться у складі Республіки Білорусь, південні райони у складі України. В етнографічному плані територія князівства відноситься до україно-білоруської етнічної межі. Деякі українські науковці об'єднують Пінщину і Берестейщину в єдиний український етнокультурний регіон Західне Полісся.

Князі

В сучасному Пінську.
Пінське князівство.

Рюриковичі

Ізяславичі Турівські

Гедиміновичі

Наримунтовичі

  • Наримунт Гедимінович (кінець 1330-х — 1348)
  • Михайло Наримунтович (1348—1355)
  • Василь Михайлович (1355—1392)
  • Федушко Васильович (1392—1398)
  • Юрій Федорович Ніс (1398—1410)
  • Олександр Іванович Ніс (1410—1435)
  • Семен Іванович (1443—1452)
  • Юрій Семенович (1452—1471)

Олельковичі

Рюриковичі

Даниловичі Московські

  • Федір Іванович Боровський (1495—1521)

Сфорца

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.