Пірофіліт

Пірофілі́т (рос. пирофиллит; англ. pyrophyllite; нім. Pyrophyllit m) — мінерал класу силікатів шаруватої будови.

Пірофіліт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Al₂Si₄O₁₀(OH)₂
Nickel-Strunz 10 9.EC.10[2]
Dana 8 71.2.1.1
Ідентифікація
Колір білий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений
Сингонія Триклінна сингонія
Твердість 1,5
Блиск скляний
Колір риси білий
Густина 2,72
Інші характеристики
Названо на честь вогонь[3],
листок[3]
Типова місцевість Березовське родовище золота[2]
 Пірофіліт у Вікісховищі

Від пір… і грецьк. «філлон» — лист (має властивість розщеплюватися на листочки при нагріванні). R.Hermann, 1829.

Синонім: піроксит.

Загальний опис

Хімічна формула: Al2[Si4O10] (OH)2. Al може частково заміщатися Mg, Fe. Звичайні домішки Са, Na, K, Ti. Містить (%): Al2O3 — 28,3; SiO2 — 66,7; H2O — 5,0.

Сингонія моноклінна.

Призматичний вид.

Утворює пластинчасті маси і пластинчасто-променисті суцільні скупчення.

Густина 2,72.

Твердість 1,5.

Колір білий з жовтуватим відтінком, блідо-зелений.

Жирний на дотик.

У шліфах безбарвний.

Блиск скляний.

Зустрічається як гідротермальний, низькотемпературний мінерал у деяких багатих на глинозем метаморфічних сланцях та екзогенних породах разом з кварцом, андалузитом, кіанітом, тальком, каолінітом.

Розповсюдження: Рудні гори (ФРН), Банська Штявніца (Словаччина), Секеримб (Румунія), Урал (РФ), шт. Півн. Кароліна (США).

В Україні

В Україні зустрічається на Волині. Використовують як замінник тальку, для виготовлення вогнетривких матеріалів та ізоляторів, як наповнювач тощо.

Давньоукраїнські (X—XIV ст.) центри обробки пірофілітової сировини та виробничі майстерні знаходилися в Києві та Чернігові, а також поблизу сіл Нагоряни, Хлупляни, Прибитки, Городець, Покалів, Скребеличі, Норинськ, Коренівка, Велика Хайча, Коптівщина, Черевки, Рудня-Франківка та ін. Відомий[4] також середньовічний пірофілітовий промисел на Овруцькому кряжі.

Різновиди

Розрізняють:

  • листуватий (агрегати, які складаються з лускуватих індивідів),
  • хромистий (відміна пірофіліту, яка містить до 3 % Cr2O3).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  4. Інформаційне агентство «УНІАН»: Унікальний кряж потерпає від ерозії

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пірофіліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Пірофіліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.