Словечансько-Овруцький кряж

Кряж простягається майже на 60 км із заходу на схід від села Червонки до міста Овруча і його східних околиць. Ширина кряжу від 5 до 14—20 км. Середнє перевищення над поверхнею Поліської низовини становить 50—80 м. Максимальні абсолютні висоти — 300—310 м (в західній частині кряжа), максимальна — 321,4 м[1] (на південь від с. Городець), координати: 51°20′40″ пн. ш. 28°13′55″ сх. д. На північ від кряжа розташовані Поліські болота, які простягаються на 30 км вздовж річки Словечни. Південні схили кряжа круті, північні — пологіші. Поверхня горбиста, розчленована ярами завглибшки до 20—25 м.

Кряж складається з пісковиків, рожевих і червоних кварцитів віком 1300—1500 мільйонів років, а також пірофілітових сланців. Геоструктурно пов'язаний з горстом у північно-західній частині Українського щита. Горст розбитий на окремі блоки в результаті нерівномірних тектонічних рухів, що позначилось на рельєфі.

Кряж є унікальним за характером рослинності й центром реліктових видів Полісся. На його схилах ростуть широколистяні та хвойні ліси, поширені реліктові рослини: дуб скельний, сосна Фоміна, рододендрон жовтий тощо.

З кряжа беруть початок ряд річок, серед яких виділяються: Норинь, Жолонь, Словечна. Також тут беруть початок такі річки як Ясенець, Грезля і ряд їхніх малих приток. Поза межами кряжа течії річок сповільнюється, долини розширюються і стають заболоченими.

На території Словечансько—Овруцького кряжа є велика кількість пам'яток археології. Цю пам'ятку разом зі своїми учнями досліджував Павло Тутковський. Цей кряж утворився внаслідок великого льодяника.

Каміння, яке видобувалось з цього кряжа, застосовувалося при спорудженні Софійського собору, Києво-Печерської лаври й Золотих воріт у Києві. Також каміння застосовувалося стародавніми майстрами при будівництві у Переяславі, Овручі, Вишгороді[2].

Розробляються родовища пірофілітових сланців.

Внаслідок водної ерозії на поверхні кряжа страждає[2] 18,4 тис. га землі, щорічно втрачається в середньому до 130 га орних земель, із поверхні яких змивається родючий шар ґрунту.

• Назва кряжа пов'язана з назвою села Словечне (в західній частині пасма) і міста Овруч (в східній частині пасма).
• У межах кряжа розташована пам'ятка природи загальнодержавного значення — Урочище Корніїв.
• Видатний дослідник Полісся, географ і геолог, академік Павло Тутковський про Словечансько-Овруцький кряж казав:

«Ця країна таїть у собі дивовижну кількість своєрідних, часом величних явищ — цілий сніп чудес, що нагадує в мініатюрі Єллоустонський парк у штаті Каліфорнія, США…»

• Геологія України
• Фізико-географічне районування України

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

• Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
• Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
• Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
• Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
• Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
• Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.

• (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
• (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
• (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.

• Орографічна карта України.
• Овруцький діалект — мова Київської Русі? (рос.)