Пісочник малий

Пісо́чник мали́й[2] або зуйо́к мали́й (Charadrius dubius) — прибережний птах ряду сивкоподібних. Один з 5-ти видів роду у фауні України. В Україні — гніздовий, перелітний птах.

?
Пісочник малий

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Рід: Пісочник (Charadrius)
Вид: Пісочник малий
Біноміальна назва
Charadrius dubius
Scopoli, 1786

Ареал поширення C. dubius     Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування
Посилання
Вікісховище: Charadrius dubius
Віківиди: Charadrius dubius
ITIS: 176529
МСОП: 22693770
NCBI: 225396
Charadrius dubius

Зовнішній вигляд

Невеликий птах, трохи більший за горобця, вагою — 40-45 грамів, 15 см завдовжки. З коротким дзьобом і недовгими ногами. Забарвлення верхньої сторони тіла — буро-сіре, нижньої — біле. На волі є поперечна смуга чорного кольору. Тім'я — чорнувате, на лобі — широка чорна смуга, обмежена зверху тонкою білою смугою, проходить через обведені жовтою облямівкою очі. На шиї чітко видно чорний нашийник. Крило однобарвне, без білої смуги. Колір ніг — сіро-червоний.

Молоді птахи — без білої смуги над оком.

Голос

Голос — приємний тремтячий свист, який інколи передають як «кюль-кюль-кюль-кюль». Також описують голос пісочника як гучне «пі-о» з низхідною інтонацією. У польоті птах видає дзвінке «грі-грі-грі». Під час токування виконує мелодійні трелі.

Поширення

Ареал поширення малого пісочника — від Португалії і південної Скандинавії до Сахаліну і Японії, на півдні зустрічається до Північної Африки і Індокитаю. Перелітний птах. Зимує в південних частинах Європи і Азії та в Африці.

Спосіб життя

Пісочник малий мешкає на піщаних або галькових узбережжях річок і озер, інколи — далеко від води. Може підніматися високо в гори і гніздитися в передгір'ях.

Коли весна рання, прилітає на місця гніздування в середині квітня. Зазвичай — в кінці квітня або на початку травня. Незабаром після прильоту пісочники починають токування, яке триває весь травень, а інколи і до кінця червня. Відкладати яйця самки починають в червні. Гніздо будують на землі. Воно являє собою неглибоку ямку в піску або гальці без підстилки. Кладка складається з 4-х, інколи — 5-ти яєць конусоподібної форми. Забарвлення яєць — бірюзово-блакитне (в свіжих) або зеленувато-пісочне (в насиджених) з чорно-бурими плямочками і крапками. Розміри яєць: 28-31 на 21-23 мм. Насиджування починається з відкладання першого яйця і продовжується 23-26 діб. В кінці червня-липні з'являються пташенята.

Малий пісочник швидко бігає короткими перебіжками, стрімко літає з різкими поворотами — зазвичай низько над землею.

Харчується пісочник комахами і їх личинками, черв'яками.

Відлітати в теплі країни пісочники починають в кінці липня і продовжують в серпні — першій половині вересня.

Див. також

Примітки
  1. BirdLife International (2004). Charadrius dubius. 2006. Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. IUCN 2006. www.iucnredlist.org. Переглянуто ....
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література
  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.