Пітер Кейперс

Пітер Кейперс
Петрюс Йозефус Губертюс Кейперс нід. Petrus Josephus Hubertus (Pierre) Cuypers; нід. Petrus Cuypers; нід. Petrus Josephus Hubertus Cuypers
	Пітер Кейперс
Народження	16 травня 1827 Рурмонд, Нідерланди
Смерть	3 березня 1921 (93 роки) там же
Країна	Нідерланди
Навчання	Королівська академія витончених мистецтв в Антверпеніd
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Амстердам, Гронінген, Маастрихт, Бреда, Майнц
Архітектурний стиль	історизм, неоготика
Найважливіші споруди	Центральний вокзал Амстердама, Рейксмузей
Реставрація пам'яток	церкви у Нідерландах і Бельгії
Членство	Arti et Amicitiae
Нагороди	Королівська золота медаль (1897) honorary doctor of the University of Utrechtd
Батько	Johannes Hubertus Cuypersd
Діти	·Joseph Cuypersd
	Пітер Кейперс у Вікісховищі

Пітер Кейперс (нід. Petrus (Pierre) Cuypers; повне ім'я — Петрюс Йозефус Губертюс Кейперс нід. Petrus Josephus Hubertus (Pierre) Cuypers; 16 травня 1827, Рурмонд, Нідерланди — 3 березня 1921, там таки) — нідерландський архітектор, чиє ім'я найчастіше пов'язують з будівлями центрального залізничного вокзалу (1881–89) та Державного музею (1876–85) в Амстердамі, що є найбільш репрезентативними в творчості, також автор проектів-будівничий понад 100 церков у Нідерландах і Бельгії, ретельний дослідник і реставратор багатьох нідерландських історико-архітектурних пам'яток.

З життя і творчості

Пітер Кейперс (уроджений Петрюс Йозефус Губертюс Кейперс) народився 16 травня 1827 року в голландському місті Рурмонді. Після навчання в коледжі у рідному місті, 1844 року він переїхав до Антверпена (Бельгія) для вивчення архітектури в Академії мистецтв. Кейперс вчився у Франса-Андріса Дурлета, Франса Ступа і Фердинанда Беркмана — піонерів неоготичної архітектури в Бельгії, і в 1849 році він закінчив Академію.

У 1851 році П. Кейперс повернувся до Рурмонда, де був призначений архітектором міста. У наступному (1852) році він відкрив магазин власних робіт сакрального мистецтва. Кейперс спочатку був під сильним впливом французької архітектури ХІІІ століття, робіт французького архітектора Ежена Віолле-ле-Дюка і праць його друга Йозефа Албердігка Тіма.

По всій Голландії Кейперс збудував велику кількість церков, в яких французький вплив відіграє помітну роль. Найважливіші будови з першого творчого періоду — це церкви св. Ламберта у Вегелі (Veghel) і св. Катаріни в Ейндговені.

Від 1870 року стиль Кейперса змінився під впливом рідної нідерландської готики, а також готичних стилів інших країн.

Петрюс Кейперс виконав значну кількість проектів реставрацій історико-архітектурних, в першу чергу сакральних пам'яток. Його уявлення про реставрацію часто зазнавали критики всередині країни. Одним з таких прикладів неоднозначних підходів архітектора до справи реставрації є випадок із церквою в його рідному Рурмонді, де зодчий замінив оригінальні вежі на нові, спроектовані ним самим.

До найвдаліших зі здійснених реставрацій Кейперса належить комплекс відновлюваних робіт, виконаний архітектором у 1875 році в Майнцському соборі (Німеччина), якому він, крім того, присвятив наукову працю-дослідження «Майнцський собор: його заснування, становлення і розбудова» (нім. «Der Dom zu Mainz, seine Gründung, Erweiterung und Herstellung», Майнц, 1878).

Помер Пітер Кейперс 3 березня 1921 року на батьківщині — в Рурмонді.

Галерея

Будинок і майстерня П. Кейперса, Рурмонд (тепер муніципальний музей), 1853
Статуя Пітера Кейперса, Рурмонд
Рейксмузей, Амстердам (1876–85), світлина кінця XIX ст.
Центральний вокзал, Амстердам (1881–89)
Церква св. Сальватора (Sint-Salvatorkerk), Oeffelt, 1853 (зруйновано 1944 року)
Кафедральний собор св. Йозефа (Sint-Jozefkathedraal), Гронінген, 1886
Церква св. Вітуса (Віта; Sint-Vituskerk), Гілверсюм, 1891
замок De Haar, с. Гарзейленс (Haarzuilens) коло Утрехта, XIV ст., відновлювався за участю П. Кейперса у 1892–1912 роки

Ключові роботи

Залізничний вокзал у Неймегені (збудований у 1875–1879)
Державний музей у Амстердамі (1876–1885)
Центральний вокзал у Амстердамі (1881–1889)
Замок де Хаар (1892–1907)
Броеркерк (збудований у 1895, перебудований 1982)

Джерела та посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.