П'ятдесят перший штат

Надання столичному округу Колумбія статусу штату підтримується насамперед жителями округу. Головна причина — це те, що депутати в Конгрес США обираються лише від штатів, і жителі Колумбії таким чином не мають у ньому представництва. Насправді, від округу Колумбія в Палату представників надсилається один делегат, але він не має права голосу, тому що відповідно до Конституції США (розд.2 ст 1) представником може бути тільки житель штату. При цьому населення округу становить 600 000 чоловік, що більше, ніж у штаті Вайомінг.

Доля округу неодноразово обговорювалася в Конгресі. Останнє голосування щодо вимог округу Колумбія на набуття статусу штату відбулося в листопаді 1993 року, де проєкт був відхилений: 153 за і 277 проти.

Надання округу Колумбія статусу штату — програмний пункт місцевої політичної партії DC Statehood Green Party.

Ненсі Пфотенхауер, радник Джона Маккейна, зазначала, що північна і південна частини штату сильно відрізняються: у Північній Вірджинії все більше підтримують Демократичну партію, а інша частина — «більш „південна“ за своєю природою».[7]

На даний час Пуерто-Рико є територією США, а пуерториканці мають американське громадянство. Острів, населений трьома з половиною мільйонами жителів, представлений в Конгресі тільки одним делегатом без права голосу, бере участь в праймеріз, але не посилає своїх представників до Колегії виборщиків.

Статус Пуерто-Рико обговорюється протягом довгого часу. Не раз проводилися референдуми з цього питання, однак кожен раз ті, хто голосували за збереження статус-кво, брали гору над прихильниками вступу острова до Союзу.

За те, щоб Пуерто-Рико став штатом, виступає Нова Прогресивна Партія Пуерто-Рико.

7 листопада 2012 громадяни Пуерто-Рико висловилися на референдумі про приєднання до США як 51-го штату.

Представники Північної Вірджинії, території на півночі штату Вірджинія, неодноразово скаржилися на те, що нинішній статус регіону невигідний йому економічно, так як Північна Вірджинія розвивається набагато швидше, ніж інша частина штату.[8] Ненсі Пфотенхауер, радник Джона Маккейна, зазначала, що північна і південна частини штату сильно відрізняються: у Північній Вірджинії все більше підтримують Демократичну партію, а інша частина — «більш „південна“ за своєю природою».[7]

У 1996, 1999 і 2005 роках надходили пропозиції про створення штату Лінкольн на території Східного Вашингтона (штат Вашингтон на схід від Каскадних гір) і північної частини Айдахо.

Відділення території Північної Каліфорнії та Південного Орегону для утворення штату на ім'я Джефферсон[9]

червоний - Суперіор згідно першого проєкту; рожевий - Суперіор згідно нового проєкту

З середини 19 століття робляться спроби створення штату Суперіор на Верхньому півострові озера Мічиган. Прихильники відділення говорять про те, що керівництво штату Мічиган не приділяє достатньої уваги проблемам жителів півострова.

Відокремлення кількох округів від східних берегів штату Меріленд і Вірджинії, поєднуючись з деякими територіями або всім штатом Делавер, утворюючи штат під назвою Дельмарва[10]

У Східному Орегоні (частина штату Орегон на схід від Каскадних гір і до кордону з Айдахо) існує рух за відділення регіону в окремий штат.

Відокремлення Південної Флориди та району Великого Маямі з утворенням штату під назвою Південна Флорида. Населення регіону перевищує 7 мільйонів, що складає 41 % населення штату Флорида[11]

Конгресмен від штату Юта Ніл Хендріксон в 2008 році підготував проєкт виділення території штату Юта на південь від округу Юта в новий штат. Проєкт передбачався для передачі в Конгрес, проте не був прийнятий вже на рівні штату.

Неодноразово піднімалося питання про те, щоб надати статус штату місту Нью-Йорку. У січні 2008 року член міської ради Пітер Валлон висунув пропозицію відокремитися від штату Нью-Йорк з економічних міркувань.

Відділення округу Кук, в якому знаходиться Чикаго, від штату Іллінойс для утворення окремого штату, запропоноване жителями більш республіканського штату Іллінойс, щоб звільнити його від політичного впливу сильно демократичного району Чикаго.[12]

Прийняття до Союзу народа Навахо, найбільшого індійського заповідника в США. Заповідники вже користуються значним ступенем політичної автономії, тому створення штата для народа Навахо не було б таким проблематичним, як поділ територій інших штатів. Народ Навахо наразі перевищує десять штатів США. Штат Навахо також допомогла б у питаннях представництва, оскільки станом на 2020 рік чотири представники та жоден сенатор не були корінними американцями.[13][14]

Різні пропозиції щодо поділу та відокремлення в Каліфорнії, як правило, відділяють південну половину від півночі або міське узбережжя від решти штату. У 2014 році бізнесмен Тім Дрейпер збирав підписи під петицією, щоб розколоти Каліфорнію на шість різних штатів, але цього було недостатньо, щоб претендувати на голосування. Дрейпер зробив спробу подальшої петиції щодо розділення Каліфорнії на три штати в 2018 році. Однак ініціативу розділити Каліфорнію на три штати було наказано вилучити з виборів 2018 року Верховному суду Каліфорнії, оскільки конституція Каліфорнії не дозволяє здійснювати такий вид дій як ініціатива виборів[15][16][17]

Згідно з резолюцією, якою Республіка Техас була прийнята до Союзу, та конституцією штату, вона має право розділити себе до п'яти штатів. Була значна кількість жителів Техасу, які в перші десятиліття підтримували поділ штату.[18][19]

У квітні 2019 року колишній президент США Дональд Трамп заявив про бажання купити острів Гренландія у Данії. Натомість данські політики назвали цю інформацію «першоквітневим жартом не по сезону» й обурилися такими намірами. В уряді Гренландії заявили, що готові говорити про ведення бізнесу, але острів не продається.[20][21]

Гіпотетичне об'єднання декількох колишніх і теперішніх Тихоокеанських територій США в єдиний штат.

Іншими, менш ймовірними, претендентами можуть стати Гуам і Віргінські острови Сполучених Штатів, обидва з яких є неінкорпорованими територіями Сполучених Штатів, останні можуть злитися з Пуерто-Рико в пропоновану «Співдружність Prusvi» (Пуерто-Рико і Віргінські острови) через їх близькість один до одного (хоча вони мають дуже різні історії, культуру та мови).

Північні Маріанські острови, які, як Співдружність Пуерто-Рико, і Американське Самоа, можуть спробувати отримати статус штату. Також для об'єднання території США або колишніх територій в Тихому океані пропонується концепція у вигляді «Великих Гаваїв». Гуам і Північні Маріанські острови, можуть стати одним штатом, поряд з Палау, Федеративними Штатами Мікронезії і Маршалловими островами (хоча ці останні три території в даний час є окремими суверенними державами, які знаходяться в статусі «вільної асоціації з США»). Такий штат матиме населення за оцінкою 2005–2007 років — 447 048 осіб (трохи менше, ніж населення штату Вайомінг) і площа 911,82 квадратних миль (трохи менше, ніж штат Род-Айленд).

Американське Самоа могло б стати частиною цього штату, збільшивши населення до 511 917 чоловік і площу на 988,65 квадратних миль (2,560.6 км ²).

Республіка Ріо-Гранде була незалежною державою повстанців, які боролися проти Центрального мексиканського уряду. Повстання тривало з 17 січня по 6 листопада 1840 року. Територія була розділена між США і Мексикою.

Прапор Республіки Ріо-Гранде

В історії Мексики бунтівна територія, що проіснувала як держава з 16 березня 1841 по 14 липня 1848 року.

Прапор Республіки Юкатан

В історії Мексики бунтівна територія, що проіснувала як держава з 10 січня 1854 по 8 травня 1854.

Прапор Республіки Сонора

У 1898 році після Іспано-американської війни Іспанія передала Філіппіни, Кубу, Гуам та Пуерто-Рико Сполученим Штатам Америки за 20 мільйонів доларів згідно з Паризьким мирним договором 1898 року. У 1946 році Філіппінам була надана незалежність.

Оглядач журналу Time Марк Томпсон запропонував Гаїті стати 51-м штатом після землетрусу 2010 року. Широкомасштабні руйнування від землетрусу викликали швидку реакцію від Сполучених Штатів та американських військових, які оперативно використовували гаїтянські повітряні і морські порти для надання допомоги.[22]

Організація «Guyana with the United States» виступає за інтеграцію Гаяни та Сполучених Штатів. GuyanaUSA.

У 2017 році з'явилася петиція на Change.org під назвою «вступ Росії до складу США»[23] ,на сьогодні петицію підписали близько 1629 людей .

Але петиції, опубліковані в Change.org не мають силу в РФ.