П'єра Дельї Еспості
П'єра Дельї Еспості (італ. Piera Degli Esposti; 12 березня 1938, Болонья — 14 серпня 2021, Рим) — італійська акторка театру, кіно та телебачення.
| П'єра Дельї Еспості | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Piera Degli Esposti | ||||
 | ||||
| Народилася |
12 березня 1938[1][2] Болонья, Італія[3] | |||
| Померла |
14 серпня 2021[4] (83 роки) Рим, Італія[4] | |||
| Громадянство |
 Італія.svg.png.webp){kind=small} Королівство Італія | |||
| Діяльність | акторка, сценаристка, акторка театру | |||
| IMDb | nm0214766 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 П'єра Дельї Еспості у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народилася 12 березня 1938 року у Болоньї. Акторську кар'єру розпочала у складі трупи Teatro dei 101 під керівництвом Антоніо Календи, де виступала з такими акторами як Нандо Гаццало та Джіджі Проєтті. 1966 року дебютувала на телебаченні в епізодичній ролі у мінісеріалі «Граф Монте-Крісто». Наступного року дебютувала у кіно, — серед її перших кіноробіт невеликі ролі у фільмах «Привиди по-італійськи» (1967) Ренато Кастеллані, «Під знаком Скорпіона» (1969) братів Тавіані та «Медея» Пазоліні з Марією Каллас у головній ролі. Подальша фільмографія акторки налічує понад 40 другорядних та головних кіноролей у стрічках таких режисерів як Луїджі Дзампа, Нанні Моретті, Ліна Вертмюллер, Джузеппе Торнаторе, Лаура Моранте та багатьох інших.
1980 року акторка спільно зі своєю подругою — письменницею Дачія Мараїні створила автобіографічну книгу-інтерв'ю «Історія П'єри» (італ. Storia di Piera). 1983 року на основі книги ними було написано кіносценарій, за яким режисер Марко Феррері відзняв однойменний кінофільм, де Ізабель Юппер виконала роль П'єри, а її батьків зіграли Марчело Мастрояні і Ганна Шигулла. Стрічка брала участь у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю 1983 року. 1984 року подруги створили сценарій фільму «Майбутнє — це жінка» (італ. Il futuro è donna), режисером якого знову виступив Феррері, а головні ролі виконали Ганна Шигулла, Орнелла Муті та Нільс Ареструп. Також Дельї Еспості успішно виступила режисером низки оперних постановок — «Жайворонок» П'єтро Масканьї, «Ніч неврастеніка» Ніно Рота та «Людський голос» Франсіса Пуленка.
2003 року отримала премію Давид ді Донателло у категорії Найкраща акторка другого плану за роль у драмі «Посмішка моєї матері» (2002) Марко Беллокйо. 2009 року вдруге здобула цю премію у цій же категорії за роль Вінсенти Енеа, секретаря Джуліо Андреотті, у фільмі «Дивовижний» Паоло Соррентіно. Того ж року нагороджена спеціальною премією Срібна стрічка. 2011 року отримала премію Золотий глобус (Італія) у категорії Найкраща акторка за роль у фільмі «Діти його життя» (2010) Петера Марсіаса.
П'єра Дельї Еспості померла 14 серпня 2021 року в лікарні Святого Духа у Римі в віці 83-х років[5].
Вибрана фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1966 | с | Граф Монте-Крісто | Il conte di Montecristo | епізод |
| 1967 | ф | Привиди по-італійськи | Questi fantasmi | епізод |
| 1968 | с | Піквікський клуб | Il circolo Pickwick | Емілі Вардл |
| 1969 | ф | Під знаком Скорпіона | Sotto il segno dello scorpione | епізод |
| 1969 | ф | Медея | Medea | жінка |
| 1973 | ф | Хірурги, мафія у білому | Bisturi, la mafia bianca | сеньйора Марчетті |
| 1981 | ф | Солодких снів | Sogni d'oro | сеньйора Апіселла |
| 1983 | ф | Жарт долі, що підстерігає в засідці як бандит з великої дороги | Scherzo del destino in agguato dietro l’angolo come un brigante di strada | Марія Тереза Де Андреїс |
| 1988 | ф | Дон Боско | Don Bosco | мати Ліни |
| 1988 | ф | Пристрасть | L'appassionata | Джильберта |
| 1996 | ф | Робітник і перукарка у вирі сексу та політики | Metalmeccanico e parrucchiera in un turbine di sesso e politica | Пальміна Гавацці |
| 2002 | ф | Посмішка моєї матері | L'ora di religione | тітка Марія |
| 2006 | ф | Три моральних жінки | Tre dinne morali | — |
| 2006 | ф | Незнайомка | La sconoschiuta | Джина |
| 2006 | ф | Листи з Сицилії | Lettere dalla Sicilia | леді Августа Варвік |
| 2008 | ф | Дивовижний | Il divo | Вінсента Енеа, секретар Джуліо Андреотті |
| 2008 | ф | Людина, котра кохає | L'uomo che ama | Джулія |
| 2009 | ф | День народження Девіда | Il compleano | Джуліана |
| 2009 | ф | Джулія не виходить ввечері | Giulia non esce la sera | Аттілія |
| 2010 | ф | Діти його життя | Bambini della sua vita | Розарія |
| 2011 | тф | Ательє Фонтана | Atelier Fontana — La sorelle della moda | княгиня Каетані |
| 2015 | ф | Хлорка | Cloro | старший майстер |
| 2016 | ф | Щастя бути одною | Assolo | доктор Грюневальд |
Нагороди та номінації
- 1982 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Солодких снів).
- 2003 — Найкраща акторка другого плану (Посмішка моєї матері).
- 2009 — Найкраща акторка другого плану (Дивовижний).
- 2016 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Щастя бути одною).
- 1989 — Номінація на найкращу акторку (Пристрасть).
- 2002 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Посмішка моєї матері).
- 2008 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Три моральні жінки).
- 2009 — Спеціальна премія (Дивовижний, Людина, котра кохає, Джулія не виходить ввечері).
- 2016 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Щастя бути одною).
- 2011 — Найкраща акторка (Діти його життя).
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122325656 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://www.rainews.it/dl/rainews/articoli/Addio-a-Piera-degli-Esposti.-Aveva-83-anni-3ffaf144-0473-4981-a159-097c5e40028b.html
- https://www.repubblica.it/spettacoli/teatro-danza/2021/08/14/news/morta_piera_degli_esposti-314021562/?ref=search
Посилання
- П'єра Дельї Еспості на сайті IMDb (англ.)