Джіджі Проєтті

Луїджі Проєтті (справжнє ім'я актора) народився 2 листопада 1940 року в Римі в родині Романо Проєтті з міста Амелія, Умбрія, та його дружини Джованни, в дівоцтві Чечі, з міста Леонесса, провінція Рієті. Середню освіту отримав у римському Liceo Ginnasio Statale "Augusto", після чого вступив на юридичний факультет Університету Ла Сап'єнца, де почав відвідувати курси акторської майстерності під керівництвом Джанкарло Кобеллі. Після кількох сценічних робіт (перший справжній успіх принесла роль Адемара в музичній комедії «Алілуйя, добрі люди»), у 1966 році дебютував в кіно та на телебаченні. У 1968 році виконав головну роль у стрічці «Крик» Тінто Брасса.

З юності захоплювався музикою, грав на гітарі, фортепіано, акордеоні та контрабасі. Ще навчаючись у школі виступав як співак у римських нічних клубах. У 1968 році виконав головну музичну тему в телесеріалі «Піквікський клуб» за однойменним романом Діккенса, де зіграв Альфреда Джингла. У 1995—1996 роках у складі гурту Trio Melody спільно з Пеппіно ді Капрі і Стефано Палатрезі записав альбом «Ma che ne sai...(se non hai fatto il piano-bar)» (1995). Його сольна кар'єра налічує 11 музичних альбомів та 15 синглів.

З'явився у кількох міжнародних кінопроєктах, таких як «Побачення» (1969) Сідні Люмета, «Весілля» (1978) Роберта Олтмена та «Хто вбиває найкращих кухарів Європи?» (1978) Теда Котчеффа. Багато працював у якості актора дубляжу, озвучував італійською персонажів Роберта де Ніро, Шона Коннері, Сильвестра Сталлоне, Річарда Бертона, Дастіна Гоффмана, Пола Ньюмана, Чарлтона Гестона, Марлона Брандо, також продублював італійською Дональда Сазерленда в фільмі «Казанова Фелліні» (1976). Озвучив італійською чарівника Гендальфа у кінотрилогії «Гоббіт».

У 1976 році спільно з Роберто Лерічі написав сценарій власного театрального шоу «A me gli occhi, please», яке зазнало великого успіху й витримало 300 вистав. У 1978 році, очоливши спільно з Сандро Мерлі художнє керівництво римського Театру Бранкаччі, створив власну Лабораторію сценічних вправ, серед випускників якої Флавіо Інсіна, Паола Тіціана Кручіані, Франческа Нунці та інші.

У 1996—2008 роках виконав роль маршала (інспектора) Джованні Рокка у однойменному детективному серіалі, дія якого відбувається в місті Вітербо (регіон Лаціо), почесним громадянином якого актор став у вересні 2013 року.

У 2013 році опублікував автобіографічну книгу «Tutto sommato qualcosa mi ricordo». У 2015 році вийшла його збірка оповідань «Decamerino».

Джіджі Проєтті помер 2 листопада 2020 року в римській лікарні «Вілла Маргарита» від інфаркту у свій 80-й день народження.

З 1967 року до своєї смерті Проєтті перебував у фактичному шлюбі зі шведкою Сагіттою Альтер, колишнім гідом, з якою познайомився 1962 року (пара ніколи офіційно не реєструвала шлюб). Їхні обидві доньки — Сюзанна і Карлотта, також стали акторками.

Альбоми:

• 1971 – Alleluja brava gente
• 1971 – Bubù
• 1972 – Meo Patacca
• 1975 – Nun je da' retta Roma
• 1976 – Sono un uomo semplice con i peli sul petto...
• 1977 – A me gli occhi please
• 1979 – Gaetanaccio
• 1981 – Stanno suonando la nostra canzone
• 1983 – Le more
• 1989 – I 7 re di Roma
• 1997 – Il fatto è... che non ti so dimenticare

Сингли:

• 1971 – Amaro fiore mio/Lo paradiso
• 1971 – Ascolta la canzone/La maestra di mandolino
• 1971 – Se io non ci sarò/La voglia di scannarli tutti quanti
• 1972 – Meo Patacca/Quante n'avemo dette
• 1973 – Nun je da' retta Roma/Mi madre è morta tisica/Tremate lo stesso... (з Монікою Вітті)
• 1974 – Che brutta fine ha fatto il nostro amore/Lettera ad un amico
• 1975 – La ballata di Carini/Tema d'amore
• 1975 – Me so magnato er fegato/La vita è n'osteria
• 1975 – Se dovessi cantarti/Alibi (з Орнеллою Ваноні)
• 1976 – Sono un uomo semplice con i peli sul petto/Dove è andata Mari
• 1979 – Me vie' da piagne/Tango della morte (з Дарією Ніколоді)
• 1979 – Canzone a Nina/Bevi un bicchiere
• 1981 – Prima de pijà sonno/Sempre la stessa vitaccia...
• 1983 – Foxtrot/Apri la finè
• 1985 – Chi me l'ha fatto fa'/Cosa hai da guardare

• Срібна стрічка:
  • 1997 — Найкращий дубляж чоловічої ролі (Роберт де Ніро, «Казино»).
  • 2003 — Найкращий актор («Скажені скачки»).
  • 2018 — За життєві досягнення.
• 2003 — Орден «За заслуги перед Італійською Республікою», Великий офіцер; командор (1991).

• Джіджі Проєтті на сайті IMDb (англ.)