Радченко Григорій Павлович

Народився 1 лютого 1890 року в селі Дар-Надежда Сахновщанського повіту на Харківщині заможній сільській родині (батько мав 60 десятин землі) [1].

Закінчив медичний факультет Московського університету, санітарний лікар.

За революційну діяльність, був відправлений рядовим на фронт під час Першої світової війни, де він і вступив у партію більшовиків. Після жовтневого перевороту займався підривною роботою в Україну. У 1919 році був заарештований денікінською контррозвідкою в Києві і близько місяця перебував у в'язниці, звідки його звільнили більшовики під командуванням Антонова-Овсєєнка.

Радченко почав роботу по створенню партизанського загону на Миргородщині. Після звільнення повіту від білогвардійців, Григорій Радченко став головою повітового виконкому і повітового парткомітету.

У 1920 році він очолив повітовий виконавчий комітет і загін самооборони Червонограда, який поклав край нападам білогвардійців.

У 1920 році обирався членом ВУЦВК, у 1921 — делегатом VIII з'їзду партії більшовиків. З 1922 року — голова Херсонського окрвиконкому.

З травня 1925 по 1927 рік ректор Харківського медичного інституту. В той час в інституті працювали заслужений професор Микола Бокаріус, професори Володимир Рубашкін, Василь Данилевський, Олександр Палладін, Володимир Шамов, Володимир Воробйов, Віктор Протопопов, Даміан Гриньов та інші.

У 1926 році входив до редакційної колегії журналу «Український медичний архів».

У лютому 1927 року отримує посаду начальника Головпрофосвіти. До 1929 року керував роботою всіх навчальних закладів України, згодом нова посада - директора Київської кінофабрики. З 1930 року завідувач Київським окрземвідділом.

23 листопада 1940 року помер на Колимі. У 1957 році його було реабілітовано посмертно.

З 1930 по 1933 рр. — Консул СРСР у Польщі (Львів). Підтримував зв'язки із творчою інтелігенцією Львова, знайомиться з родиною Крушельницьких, письменниками Галаном, Косачем та іншими. Деяким з них, в тому числі Крушельницьким Івану та Володимиру, Ганні Галан, він видав візи на в'їзд до СРСР. Його фото можна побачити в спогадах Лариси Крушельницької «Рубали ліс» (2001): стилізований під сільського дядька високий і гладкий чоловік у підперезаній поясом вишитій сорочці та юхтових чоботях.

У 1933 році повертається в УРСР, де працює в системі Укркінохроніка. У травні 1935 року був заарештований органами НКВС. Знаходився під слідством до листопада 1935 року, його звинувачували в «приналежності до контрреволюційної організації УВО ОУН», «будучи консулом СРСР у Львові, був зв'язаний з іноземним центром цієї організації та за його завданням вів контрреволюційну роботу в Україні. Видавав без дозволу Наркомата іноземних справ візи на в'їзд у СРСР терористам, що їхали для організації терористичних актів над відповідальними керівниками Радянської влади».

Хоча провина не була доведена, був засуджений на 3 роки з відбуттям покарання в Біломоро-Балтійському таборі з утриманням на островах. У листопаді 1938 р. цей термін був подовжений ще на 5 років, з відбуванням терміну на Колимі.

• Консульство СРСР у Львові

• Історія Харківського державного медичного університету: 200 років / За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків: Контраст, 2005. — 742 с.
• Перцева Ж. М. Радченко Григорій Павлович (1890–1940) / Ж. М. Перцева // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 100-104. - Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/bitstream/123456789/28095/2/Керівники%20ВМШ.pdf.
• Перцева Ж.Н. Радченко Григорий Павлович: Судьба, оборванная на взлете / Ж.Н. Перцева, О.Б. Иванская // Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 363-367. - Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/28094.

• у форматі HTML. Біографія Радченко Григорій Павлович
• Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу

1. Перцева, Ж. М. (2020). Радченко Григорій Павлович (1890–1940). Харків : ХНМУ: Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет. с. 100–104.