Райнгард Зелтен

Райнгард Зелтен (нім. Reinhard Selten; *5 жовтня 1930, Бреслау, нині Вроцлав, Польща — 23 серпня 2016, Познань) — німецький математик та економіст, доопрацював і удосконалив добре відому «рівновагу Неша», що стосується «ігор з неповною інформацією». Разом з Х. Мауерманом він розробив теорію адаптивних прагнень і так звану чисту стратегію з інтуїтивним вибором. У 1994 році разом з Джоном Нешем та Джоном Харшані удостоєний Нобелівської премії з економіки[6][7].

Райнгард Зелтен
нім. Reinhard Selten
Народився 5 жовтня 1930(1930-10-05)
Вроцлав,  Польща
Помер 23 серпня 2016(2016-08-23) (85 років)
Познань,  Польща
Країна  Німеччина
Національність німець
Діяльність економіст, математик, есперантист, викладач університету
Alma mater Франкфуртський університет
Галузь економіка, математика
Заклад Боннський університет
Посада Director of International Congress Universityd
Ступінь докторський ступінь
Науковий керівник Ewald Burgerd[1] і Wolfgang Franzd[1]
Аспіранти, докторанти Eric van Dammed[1], Benny Moldovanud[1], Franz J. Weissingd[1], Bettina Rockenbachd[1], Karim Sadriehd[1], Rosemarie Chariklia Nageld[1], Sebastian J Goergd[1] і Oliver Kirchkampd[1]
Членство Міжнародна академія наук Сан-Марино, Honora Patrona Komitato de UEAd, Національна академія наук США[2], North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd, Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanitiesd, Європейська академія наук і мистецтв, Європейська академія[3], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина, Verein Deutsche Sprached[4] і Real Academia de Ciencias Económicas y Financierasd[5]
Відомий завдяки: теорія ігор
Батько Adolf Seltend
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1994)
 Райнгард Зелтен у Вікісховищі

Біографія

Народився Райнгард 5 жовтня 1930 р. у Бреслау (Вроцлав, Польща) в родині бізнесмена. З початком переслідування євреїв батько був змушений продати фірму, 1942 р. після тяжкої хвороби він помер.

З 14 років Селтен залишив школу і почав працювати робочим, але через деякий час сім'я виїздить до Австрії, де він до 1946 р. працює на фермі. 1951 р. Селтен закінчує середню школу, де вперше занурюється в теорію ігор. Згодом його було прийнято на математичний факультет університету у Франкфурті-на-Майні, який він закінчив 1958 р.

Ще у студентські роки Селтен зрозумів, що з допомогою теорії ігор можна пояснити і спрогнозувати хід різних економічних процесів у суспільстві, а також ситуацію поводження у колективі. По закінченні університету Селтен залишається там працювати, веде активну експериментаторську роботу разом з молодими науковцями і створює дослідницьку лабораторію.

1959 р. Селтен захистив докторську дисертацію з математики, доопрацювавши і удосконаливши добре відому «рівновагу Неша», що стосується «ігор з неповною інформацією». Цього ж року він одружується з Е.Ленгрейнер, з якою мешкає у містечку Кенігсвінтер неподалік від Бонна. Учений переконаний, що саме її допомога сприяла його успіху.

Робота над теорією ігор

1962 р. разом з Х.Мауерманом він розробив теорію адаптивних прагнень, яка була оприлюднена в спеціальному журналі. 1965 р. в статті «Модель олігополії з інерцією попиту» він описав розроблену ним так звану «чисту стратегію» з інтуїтивним вибором, розвиваючи і удосконалюючи «рівновагу Неша». Учений припускає, що тільки спеціальний клас точок рівноваги («істинні», або «доскональні») забезпечує раціональну поведінку в безкоаліційній грі.

Після публікації 1970 р. книги «Політика цін виробників молочних продуктів за статичною теорією» він набуває статусу повноправного професора і права незалежно читати лекції. 1969—1972 рр. Селтен працює професором економіки Вільного університету в Західному Берліні, згодом переходить до Білефельдського університету, де створює Інститут математичної економіки. 1984 р. учений працює на кафедрі економіки Боннського університету імені Фрідріха Вільгельма[7].

Досягнення і діяльність

1995 р. Р.Селтена було обрано віце-президентом Європейської економічної асоціації, згодом він стає її президентом.

Нобелівську премію з економіки 1994 р. було присуджено спільно Р.Селтену, Дж. Хартані та Дж. Нешу «за проведений аналіз рівноваги в некооперативних іграх»[6].

Джерела
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. NNDB — 2002.
  3. https://www.ae-info.org/ae/User/Selten_Reinhard
  4. http://vds-ev.de/verein/bekannte-mitglieder/
  5. https://racef.es/es/academicoscorrespondiente-extranjero/rselten
  6. Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). У Т. В. Куриленко. Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр. (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148.[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. Нобелівський лауреат Рейнхард Селтен (Selten). uareferats.com. Процитовано 1.8.2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.