Рамоння
Рамоння (рос. Рамонье) — село в Аннинському районі Воронезької області Російської Федерації.
село Рамоння | |
---|---|
Рамонье | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
Муніципальний район | Аннинський район |
Поселення | Рамоньське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 20202868001 |
Код ЗКТМО: | 20602468101 |
Основні дані | |
Населення | ▼ 864 (2010)[1] |
Поштовий індекс | 396236 |
Географічні координати: | 51°24′08″ пн. ш. 41°06′25″ сх. д. |
Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
Мапа | |
Рамоння Рамоння | |
Населення становить 864 особи (2010)[1]. Орган місцевого самоврядування — Рамоньське сільське поселення.
Історія
Населений пункт розташований у історичному регіоні Чорнозем'я.
За даними на 1859 рік у державному селі Новохоперського повіту Воронізької губернії мешкало 1259 осіб (912 чоловіків та 936 жінок), налічувалось 214 дворових господарств, діяла православна церква[2].
Станом на 1886 рік у селі Ярковської волості Новохоперського повіту населення становило 2500 осіб, налічувалось 329 дворів, діяли православна церква, 5 лавок, відбувались базари по неділях та 4 ярмарки на рік[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2525 осіб (1269 чоловічої статі та 1256 — жіночої), з яких 2525 — православної віри[4].
За даними на 1900 рік населення зросло до 2675 осіб (1391 чоловічої статі та 1284 — жіночої), налічувалось 390 дворових господарств, існувало 5 суспільних будівель, діяли земська та церковно-парафіяльна школа, шинок та винна лавка, 2 ярмаркових сараї, відбувались базари по неділях та 4 ярмарки на рік[5].
Від 1928 року належить до Аннинського району, спочатку в складі Центрально-Чорноземної області, а від 1934 року — Воронезької області.
Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року органом місцевого самоврядування є Рамоньське сільське поселення[6].
Примітки
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области (рос.)
- рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2065)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-38)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 4639)
- Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области»
- Список сельских населённых пунктов и численности населения по данным статистического учёта Аннинского муниципального района. Архів оригіналу за 1 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)