Рамі

Бемерія снігова (Boehmeria nivea), рамі (англ. ramie від малай. rami)[1] — вид рослин роду Boehmeria родини кропивові.

Рамі
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Кропивові (Urticaceae)
Рід: Boehmeria
Вид:
B. nivea
Біноміальна назва
Boehmeria nivea
Світове виробництво рамі

Назва

В англійській мові називається «китайською травою» (англ. China grass).[2]

Історія

Волокна рамі є одним з найдавніших матеріалів, використовуваних людиною. Наприклад, рештки їх були виявлені в тканинах зі скіфського поховання початку ІІІ ст. до н. е. у Великому Рижанівському кургані (біля села Рижанівка під Києвом)[3].

Будова

Багаторічна рослина з високими стеблами 1-1,8 м висоти. Розвивається з підземного кореневища. Листя до 15 см має білий вкрити волосинками низ. Квіти непримітні.

Поширення та середовище існування

Зростає у Східній Азії. Походить ймовірно з Індії та Малайзії.

Практичне використання

Волокно рамі має значну міцність, перевершуючи за характеристиками прядиво й льон. Воно майже не піддається гниттю. Використовується для канатів, тканин (у минулому — парусини). Завдяки схожості з шовком може застосовуватися для вироблення дорогих матерій.

Характеристики
Опір:РаміПрядивоЛьонШовкБавовна
розтяганню, %10036251312
розриву, %1007566400100
крученню, %1009580600400
Фізико-хімічні властивості
Целюлоза (% від маси) Лігнін (% від маси) Геміцелюлоза (% від маси) Пектин (% від маси) Віск (% від маси) Мікрофібрилярний кут (°) Вміст вологи (% від маси) Густина (г/см3)
68,6 — 76,2 0,6 — 0,7 13,1 — 16,7 1,9 0,3 7,5 8,0 1,50
Джерело:[4]
Механічні властивості необробленого волокна
Діаметр (мм) Руйнівне навантаження (Н) Границя міцності на розрив (МПа) Опір розтяганню (%)
0,034 0,467 560 0,025
Джерело:[5]

Вирощування
Тканина з рамі

Рамі є одною з найстаріших вирощуваних прядивних культур, вона використовується вже 6 тис. років. Використовують як її луб'яні волокна, так і флоему — останню для текстильного виробництва. Як правило, врожай збирають 2-3 рази на рік, але за умови сприятливих погідних умов врожай можуть збирати до 6 разів на рік[6].

Збирають рамі, коли надходить час цвітіння, або незадовго перед ним: зрілість проявляється сповільненням зросту і збільшенням обсягу волокон. Стебла зрізають під корінь чи обламують. Зламана серцевина стебел робить можливим зняття первинної кори прямо на місці збору[6].

Зібрані стебла, ще свіжі, піддають декортикації, тобто відділяють первинну кору від костриці. Якщо сировина висохла, зробити це буде значно трудніше. Видобуті волокна лубу якомога швидше висушують, щоб уникнути їх ураження бактеріями і грибками[6].

Кількість зібраної сировини — від 3,4 до 4,5 тонн сухої ваги з гектара кожен рік. З 4,5 тонн виходить 1 600 кг сухого недегумованого волокна. Втрата ваги під час дегумування може становити до 25 %, залишаючи 1 200 кг кінцевого продукту[6].

Видобування волокна проходить в три етапи. На першому знімають зі стебел первинну кору, вручну чи машиною, цей процес відомий як декортикація («м'яття»). Коли кора знята, її тіпають, щоб видалити більшу частину зовнішнього шару, паренхіму в луб'яному шарі, і частину клейких речовин і пектинів. Нарешті, позосталий луб миють, сушать і піддають дегумуванню — для отримання прядивного волокна[6].

Галерея
  • Зовнішній вигляд рослини
  • Листя
  • Квіти

Примітки
  1. «ramie», entry, p. 156, vol. 13, The Oxford English Dictionary, 2nd ed., Oxford: Oxford University Press, 1989, ISBN 0-19-861225-7.
  2. Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 78 ISBN 1846810213 (10), ISBN 9781846810213 (13)
  3. Бредис Н. Ю. Исследование скифского текстиля (нач. III в. до н. э.) из Большого Рыжановского кургана
  4. A. K. Mohanty; M. Misra; G. Hinrichsen. (2000). Biofibers, biodegradable polymers and biocomposites: An overview. Macromol. Mater. Eng. 276-277 (1): 1–24. doi:10.1002/(SICI)1439-2054(20000301)276:1<1::AID-MAME1>3.0.CO;2-W.
  5. Koichi Goda; MS Sreekala; Alexandre Gomes; Takeshi Kaji; Junji Ohgi (2006). Improvement of plant based natural fibers for toughening green composites -- Effect of load application during mercerization of ramie fibers. Composites, Part A: Applied Science and Manufacturing 37: 2213–2220. doi:10.1016/j.compositesa.2005.12.014.
  6. Beda Ricklin Swicofil AG Textile Services. Swicofil. Swicofil. Процитовано 9 листопада 2013.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.