Рауль Браво

Народився 14 квітня 1981 року в місті Гандія. Починав грати в футбол в командах «Пальма» і «Гандіа». У 16 років приєднався до юнацької команди мадридського «Реала», де провів близько трьох років. Потім грав за «Реал Мадрид C» і «Реал Мадрид Б» в четвертому і третьому дивізіонах відповідно[2].

У першій команді дебютував 6 жовтня 2001 року в матчі проти клубу «Атлетік Більбао» на «Сантьяго Бернабеу» (2:0), отримавши шанс проявити себе у зв'язку з викликом ряду основних гравців у національні збірні[3]. Почав тренуватися з першою командою, керованою тоді Вісенте Дель Боске. У тому ж сезоні із командою Рауль став переможцем Ліги чемпіонів УЄФА та володарем Суперкубка УЄФА, а наступного року здобув і Міжконтинентальний кубок, але на поле виходив вкрай рідко.

На початку 2003 році був відданий в оренду в англійський «Лідс Юнайтед»[4], де не зміг проявити себе, провівши лише п'ять матчів у Прем'єр-лізі до кінця сезону. Після повернення в «Реал» на сезон 2003/04 новий тренер «вершкових» португалець Карлуш Кейрош перевів Рауля Браво з його рідної позиції лівого захисника, де іспанець не міг конкурувати із зірковим Роберто Карлосом, на позицію центрального захисника, яка звільнилась після уходу капітана клубу Фернандо Єрро. В результаті Рауль Браво став основним лівим центральним захисником мадридців у побудові 5–3–2, провівши за сезон 32 матчі в Ла Лізі та 10 в Лізі чемпіонів, а також зігравши в обох матчах на Суперкубок Іспанії 2003 року проти «Мальорки», здобувши свій перший трофей як основний гравець. Його хороші результати призвели до того, що в кінці сезону він був обраний для участі в чемпіонаті Європи у складі збірної[5][2].

Втім Суперкубок так і лишився єдиним трофеєм у сезоні, оскільки в Лізі чемпіонів клуб сенсаційно вилетів у чвертьфіналі від «Монако», так само сенсаційно команда програла і фінал Кубка Іспанії, поступившись скромній «Сарагосі», а у чемпіонаті «Реал» взагалі посів незвично низьке 4 місце, в результаті чого в травні 2004 року Кейрош був звільнений, а його наступники змінили тактичну модель команди і Рауль Браво знову став запасним гравцем, провівши у цьому статусі ще три роки. Протягом цих років виборов титул чемпіона Іспанії у своєму останньому сезоні в клубі (2006/07), але зіграв у тому турнірі лише 8 ігор. Загалом же за увесь час у своєму рідному клубі Рауль Браво зіграв 133 матчі в усіх турнірах і забив 4 голи.

У серпні 2007 року Браво підписав чотирирічний контракт з грецьким «Олімпіакосом», сума трансферу склала 2,3 мільйонів євро[6], а гравець отримав щорічну зарплату у розмірі 1,3 млн. євро[7]. Незважаючи на те, що значну частину сезону Рауль пропустив через травму, в першому ж сезоні в Греції він виграв «золотий дубль», зігравши в тому числі і в переможному фіналі Кубка[8].

У сезоні 2008/09 головним тренером пірейців став співвітчизник Рауля Ернесто Вальверде, з яким у захисника не склались стосунки, в результаті чого тренер навіть вигнав гравця після сварки на одному з тренувань у листопаді 2008 року[9]. В результаті у січневе трансферне вікно 2009 року захисник перейшов на правах оренди в «Нумансію»[10][11], де зіграв 6 матчів, так і не зумівши врятувати команду від вильоту з Прімери, після чого повернувся до Греції[12].

Після уходу Вальверде Рауль Браво закріпився в основі «Олімпіакоса» на сезон 2009/10, витіснивши більш досвідченого Дідьє Домі, втім команда виступала вкрай невдало і не здобула жодного трофею. Як підсумок 2010 року до команди повернувся Вальверде і іспанський захисник знову став запасним гравцем. Зігравши лише 18 матчів у Суперлізі 2010/11, яка завершилась золотими нагородами для команди, у травні 2011 року в віці 30 років Рауль Браво покинув грецький колектив.

31 серпня 2011 року Браво повернувся до Мадрида, підписавши контракт із «Райо Вальєкано»[13], який щойно вийшов до Прімери. У команді він ледве входив у плани головного тренера Хосе Сандоваля, що разом із низкою травм, які гравець зазнав, призвело до того, що Рауль Браво зіграв лише у шести іграх чемпіонату і наприкінці того сезону клуб не продовжив контракт з гравцем.

У серпні 2012 року він підписав однорічний контракт з бельгійським клубом «Беєрсхот»[14], в якому теж основним гравцем не став і провівши один сезон повернувся на батьківщину, де 2 серпня 2013 року підписав контракт з «Кордовою». Там футболіст став стабільно виходити на поле, зігравши у 29 іграх Сегунди, за результатами яких команда потрапила у плей-оф. У цих вирішальних матчах Рауль Браво забив гол у півфінальному матчі з «Мурсією» (2:1), завдяки якому його команда вийшла у фінал. Там у другому матчі проти «Лас-Пальмаса» (1:1) Браво теж взяв участь і допоміг своїй команді вперше за 42 роки вийти до іспанської Прімери. Втім сам футболіст у Прімері вже більше не зіграв, оскільки 23 серпня 2014 року «Кордова» та гравець домовились про розірвання контракту[15].

Натомість іспанський футболіст повернувся до вищого дивізіону Греції, де виступав за команду «Верія»[16], а завершував кар'єру у нижчоліговому «Арісі»[17], після чого 1 липня 2017 року оголосив про завершенні професіональної кар'єри.