Рафалович Артем Олексійович
Арте́м Олексі́йович Рафало́вич (13 (25) листопада 1816, Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія — 3 (15) травня 1851, Санкт-Петербург, Російська імперія) — науковець у галузі медицини Російської імперії єврейського походження, етнограф, епідеміолог, мандрівник. доктор медицини, професор. Провів важливі етнографічні та географічні спостереження на Близькому Сході та в Північній Африці. Спадковий почесний громадянин міста Одеси. Працював викладачем Рішельевського ліцею. Член Російського географічного товариства. Статський радник.
| Артем Рафалович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 (25) листопада 1816 Могилів-Подільський |
| Помер |
3 (15) травня 1851 (34 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Волковський цвинтарd |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Берлінський університет |
| Галузь | медицина, етнографія, епідеміологія |
| Заклад | Рішельєвський ліцей |
| Посада | статський радник |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор медицини |
| Відомий завдяки: | проведенню етнографічних і географічних спостережень на Близькому Сході та в Північній Африці |
| Батько | Абрам Рафалович |
| Нагороди |
.png.webp){kind=small} Орден Святого Володимира 4 ступеня |
Життєпис
Артем Олексійович Рафалович народився 25 листопада 1816 року в українському місті Могилів-Подільський, що на той час входило до складу Подільської губернії Російської імперії.
У 1838 році закінчив медичний факультет Берлінського університету, з 1839 року — лікар та викладач Рішельевського ліцею в Одесі, з 1840 року — професор судово-медичного юридичного відділу цього ліцею. У 1846—1848 роках з метою вивчення чуми подорожував по Османській імперії, Сирії, Палестині, Єгипті, Тунісу та Алжиру, де провадив досліди з етнографії, медичної географії, епідеміології.[1] Зібрані ним цінні колекції знаходяться в Одеському археологічному музеї. Рафалович працював також над питаннями курортології та санітарної статистики.
Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.[2] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Рафаловича відсутні.[3] Разом з тим не виключено, що коли він помер у Санкт-Петербурзі, його було поховано на Волковському цвинтарі міста, ділянка 10.
Примітки
- Hamed-Troyansky, Vladimir (2021). Ottoman and Egyptian Quarantines and European Debates on Plague in the 1830s–1840s. Past & Present 253: 235–270. doi:10.1093/pastj/gtaa017.
- Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)
Посилання
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Рафалович, Артемий Алексеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. 26. — С. 375—376. (рос. дореф.)
- Медицинский некрополь Рафалович Артемий Алексеевич (13.11.1816 — 3.05.1851) (рос.)
- Hamed-Troyansky, Vladimir. «Ottoman and Egyptian Quarantines and European Debates on Plague in the 1830s–1840s.» Past & Present 253 (2021): 235–70.