Раціональна нормальна крива

Раціона́льна норма́льна крива́ — гладка раціональна крива степеня n в n-вимірному проєктивному просторі Вона є одним із порівняно простих проєктивних многовидів, більш формально, вона є образом вкладення Веронезе, застосованого до проєктивної прямої.

Визначення

Раціональну нормальну криву можна задати параметрично як образ відображення

яке переводить точку з однорідними координатами в точку

У афінній карті це відображення записується простіше:

Легко бачити, що раціональна нормальна крива отримується замиканням афінної кривої за допомогою єдиної нескінченно віддаленої точки.

Еквівалентно, раціональну нормальну криву можна задати як множину спільних нулів однорідних многочленів

де  однорідні координати на . Розглядати всі ці многочлени не обов'язково, для задання кривої досить вибрати, наприклад, і

Альтернативна параметризація

Нехай   різних точок на Тоді многочлен

є однорідним многочленом степеня з різними коренями. Многочлени

утворюють базис простору однорідних многочленів степеня n. Відображення

також задає раціональну нормальну криву. Дійсно, мономи є лише одним з можливих базисів у просторі однорідних многочленів, і його можна перевести лінійним перетворенням у будь-який інший базис.

Це відображення переводить нулі многочлена в «координатні точки», тобто точки, всі однорідні координати яких, крім однієї, дорівнюють нулю. І навпаки, раціональну нормальну криву, що проходить через ці точки, можна задати параметрично за допомогою деякого многочлена

Властивості

  • Будь-які точка на раціональній нормальній кривій у лінійно незалежні. Навпаки, будь-яка крива з такою властивістю є раціональною нормальною.
  • Для будь-яких точок таких, що будь-які з них лінійно незалежні, існує єдина раціональна нормальна крива, що проходить через ці точки. Для побудови такої кривої досить перевести з точок у «координатні», а потім, якщо решта точок перейшли в як многочлен вибрати многочлен, що занулююється в точках
  • Раціональна нормальна крива в разі не є повним перетином, тобто її неможливо задати числом рівнянь, рівним її корозмірності.[1]

Примітки

Література

  • Харрис, Дж. Алгебраическая геометрия. Начальный курс. — М. : МЦНМО, 2005. — 400 с. — ISBN 5-94057-084-4.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.