Раєвський Віталій Анатолійович

Народився 25 лютого 1949 року в місті Хирів на Львівщині. У 1969 році закінчив Одеське вище артилерійське командне училище, згодом у 1981 Військову академію ім. М. Фрунзе та Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР у 1991.

Проходив службу в 111-му гвардійському повітряно-десантному полку на посадах від командира взводу до заступника начальника штабу полку. З 1981 по 1982 р. — начальник штабу — заступник командира полку. З 1982 по 1983 р. — начальник штабу — заступник командира 1318-го ОДШП, з 1983 по 1985 р. — командир 1318-го ОДШП.

У 1985—1987 рр. — командир 56-ї ОДШБР (Афганістан), 1987—1989 рр. — командир 38-ї ОДШБР, 1991—1992 рр. — начальник 242-го навчального центру повітряно-десантних військ. З 1992 по 1993 р. — начальник 95-го навчального центру Аеромобільних військ.

З 1993 по 1998 р. — начальник Аеромобільних військ ЗС України. З 10.1999 р. до 02.2000 р. Віталій Анатолійович обіймав посаду заступника голови Комітету у справах ветеранів війни та військових конфліктів в іноземних державах при Кабінеті Міністрів України. З 02.2000 р. по 14 листопада 2005 р. — заступник голови Державного комітету України у справах ветеранів. Звільнений з цієї посади у зв'язку з ліквідацією Комітету[2].

• Орден «Червоного Прапора»,
• Орден «Червоної Зірки»,
• Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ст.,
• Орден «Богдана Хмельницького» ІІ та ІІІ ст.,
• Відзнака Міністерства оборони України «Іменна вогнепальна зброя»
• нагороджений 30 медалями.

• Всеукраїнська громадська організація «Сила і Честь»
• Генерал-майор Віталій РАЄВСЬКИЙ: «Десантна душа — річ матеріальна»
• Український мілітарний портал
• DESANTS. «Ушёл командир 56 ОДШБр». 1 частина «Livejournal» (рос.)
• DESANTS. «Ушёл командир 56 ОДШБр». 2 частина «Livejournal» (рос.)
• DESANTS. «Ушёл командир 56 ОДШБр». 3 частина «Livejournal» (рос.)