Рейпветерінг

Католицька парафія Рейпветерінгу утворилася 6 жовтня 1858 року, і незабаром почалося будівництво церкви. Нову церкву, присвячену Різдву Пресвятої Богородиці, 20 вересня 1860 року освятив єпископ Гарлема.

Церква зведена за проектом архітектора Тео Молкенбура у неоготичному стилі. Церква тринавна, склепіння стелі дерев'яні, тиньковані, у фасадній частині розміщена дзвіниця[5].

З 1976 року церква є національною пам'яткою[6].

Поблизу Рейпветерінга розташовано 7 вітряків.

• Вітряк Buurtermolen зведений у XVIII столітті для осушення польдеру Buurterpolder (також відомий під назвами Bakkerspolder і Ruygenhouckpolder). На місці цього вітряка існував старіший, проте точна дата його появи невідома. Вітряк Buurtermolen діяв до 1969 року, а 1970 року був переданий під управління Рейнландської асоціації вітряків. Є класичним прикладом польдерного вітряка стовпового типу, одна пара крил має розмах 18 м, друга — 18,2 м. Назва вітряка походить від назви польдеру, де він стоїть[7][8].
• Вітряк Moppemolen зведений у 1752 році для осушення польдерів Veenderpolder і Lijkerpolder, на місці вітряка, що згорів за рік до того. Вітряк Moppemolen належить до типу ґрунтових вітряків (нід. grondzeiler), тобто таких, чия вежа розташована на землі, а не на опорі, як у інших типів вітряків, а керування вітряком здійснюється с землі. Походження назви вітряка невідоме. Вітряк Moppemolen — чотирикрилий, із восьмикутною вежею шатрового типу, розмах однієї пари крил становить 25,7 м, другої — 25,9 м[9][10].
• Два вітряки Lijkermolen зведені у 1780 році для осушення польдеру Veenderpolder і Lijkerpolder. Обидва належать до ґрунтового типу (нід. grondzeiler), як і вітряк Moppemolen. Обидва вітряки чотирикрилі, мають шатрову вежу, розмах крил одного становить 28,15 м, другого — 27,60. Цікаво, що вежі цих вітряків мають дванадцять кутів — це єдині дванадцятикутні вітряки в Нідерландах (зазвичай, вежа вітряка має 6-8 кутів). Обидва вітряки з 1980-х років підпорядковані Рейнландській асоціації вітряків[11][12][13][14].
• Вітряк Waterloosmolen зведений 1857 року на місці згорілого попередника, для осушення польдеру Waterloospolder. Вітряк чотирикрилий, із восьмикутною шатровою вежею, як і більшість вітряків Рейпветерінга, належить до типу ґрунтових вітряків (нід. grondzeiler). Розмах однієї пари крил становить 27,35 м, другої — 27,50 м. З 1965 року вітряком керує Рейнландська асоціація вітряків. Вітряк перетворений на житлове приміщення і закритий для відвідування[15][16].
• Вітряк Blauwe Molen зведений 1904 року для осушення польдеру Blauwe Polder, на місці старого стовпового вітряка, що існував тут приблизно з 1772 року. Новий вітряк функціював до 1960-х років, а 1968 року перейшов у власність Рейнландської асоціації вітряків, яка 1971 року провела його реконструкцію. Вітряк Blauwe Molen до типу ґрунтових вітряків (нід. grondzeiler), чотирикрилий, із восьмикутною шатровою вежею, розмах однієї пари крил становить 27,35 м, другої — 27,50 м[17][18].
• Вітряк Adermolen зведений 1941 року для осушення польдеру Aderpolder. Первісно тут був дерев'яний вітряк, який згорів і 1881 року був замінений насосною станцією. У 1940 році станцію вирішили перенести, а через Другу світову війну і нестачу палива, на її місці збудували новий вітряк. За конструкцією вітряк Adermolen подібний до інших вітряків Рейпветерінгу: ґрунтового типу, чотирикрилий, із восьмикутною шатровою вежею. Розмах крил становить 16,30 м. З 1986 року вітряк належить Рейнландській асоціації вітряків і закритий для відвідування[19][20].

• 
  Вітряк Adermolen
• 
  Вітряк Blauwe Molen
• 
  Вітряк Buurtermolen
• 
  Вітряк Lijkermolen № 1
• 
  Вітряк Lijkermolen № 2
• 
  Вітряк Moppemolen
• 
  Вітряк Waterloosmolen