Решнівка (Тернопільський район)

Решні́вка село в Збаразькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області України. До Решнівки приєднано село Підлісці (Підраковеччина).

село Решнівка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Громада Збаразька міська громада
Основні дані
Засноване 1753
Населення 464
Територія 0.480 км²
Густота населення 966.67 осіб/км²
Поштовий індекс 47336
Телефонний код +380 3550
Географічні дані
Географічні координати 49°47′58″ пн. ш. 25°47′51″ сх. д.
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Карначівка
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 47336, с.Шимківці
Карта
Решнівка
Решнівка
Мапа

З вересня 2015 року і до червня 2020 року Решнівка входила у склад Колодненської сільської громади.

Населення — 388 осіб (2007).

Розташоване на берегах річки Самець.

Решнівка — один із центрів паломництва.

Історія

Поблизу Решнівки виявлено археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка датується 1463 роком як село Ряшнівка — маєток князя Солтана Збаразького[1].

Під вівтарем старої дерев'яної церкви з 1759 року був знайдений монетний скарб 44 фунти і 9 лотів, де було 38 червінців; голландських, польських, шведських, флорентійський, угорських, чеських, австрійських і трансильванських, а також срібні монети з 17-18 ст.

В часи Російської імперії входило до Зарудненської волості Кременецького повіту Волинської губернії. В церковному архіві в 19 століття переховувалася згадка Стефана Барановського про «грамоту» греко-католицького єпископа Льва Шептицького[2]. Наприкінці 19 століття у селі було 115 домів і 808 жителів, з 188о року діяла церковно-парафіяльна школа.

За переписом 1911 року в селі було 1160 жителів, 1 крамниця, ґуральня, яка виробляла 25,473 відер горілки щорічно. Також була окрема горілчана державна крамниця.

Після ліквідації Збаразького району 19 липня 2020 року підпорядковується Тернопільському району[3].

Пам'ятки

Зберігся так званий «козацький цвинтар». Є церква Преображення Господнього (1879, кам'яна із чудотворною іконою Матері Божої «Всіх сумуючих радість»; під церквою збереглася печера, де, за переказами, жили монахи), «фігура».

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973), насипана символічна могилу Борцям за волю України (1990-ті).

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, 2 магазини.

Примітки

  1. Архів Сангушків, том І, стор. 55
  2. Волинские Епархиальные ведомости. — 1873 p., № 21-22, — стор. 953
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.