Реґетів

Розташування

Лежить над потоком Реґетівка — правим притоком річки Ждиня, правої притоки Ропи.

Історія

Село закріпачене на волоському праві у другій половині XVI століття і включене до складу так званого «мушинського ключа», до якого належало до першого поділу Польщі.

Податковий реєстр 1629 року засвідчує 3 селянські господарства і млин, село у власності Яна Велопольського гербу Старий Кінь.

У 1914 році за москвофільство 16 мешканців Реґетова Вижнього заарештовано й вислано до Талергофу.

До 1945 року в селі Реґетів Вижній була парохіяльна греко-католицька дерев'яна церква святого аpxангела Михаїла, споруджена 1865 року і богослужбова дерев'яна каплиця, парохія підлягала Горлицькому деканату, до парохії належали також Реґетів Нижній і Сквіртне з дерев'яною церквою святих Безсребреників Кузьми і Дем'яна, споруджена 1837 року, метричні книги велися з 1811 року.[2] В ході Тилявської схизми меншість українців з обох Реґетовів (112 із 740) перейшли до Польської православної церкви.

До виселення українців у селі було переважно лемківське населення: з 390 мешканців Реґетова Нижнього — усі 390 українці; з 470 мешканців Реґетова Вижнього — 445 українців, 15 поляків (прикордонна охорона) і 10 євреїв.[3]

Після другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба підрозділів УПА проти радянських та польських військ. Ті з українців, хто вижив, 1947 року під час операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків.[4] У 1955 року церква святого аpxангела Михаїла розібрана і перевезена до Жулкєвки (Красноставський повіт), де використовується під костел.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Сучасність

Після депортації українців обидва Реґетови спорожніли, в Реґетів Нижній переселено поляків, натомість Реґетів Вижній так і залишився практично безлюдним і територія обох сіл об'єднана.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 68 14 48 6
Жінки 49 8 32 9
Разом 117 22 80 15

Пам'ятки

Об'єкти, перераховані в реєстрі пам'яток Малопольського воєводства:

  • Військове кладовище № 48 часів першої світової війни на горі Яворина[6].
  • Військове кладовище № 51 часів першої світової війни на горі Ротунда[7].
  • Дерев'яна прицвинтарна каплиця Перенесеня Мощей св. о. Николая, споруджена 1856 року, з 1947 року використовувалася під кошару, 2001 року передана православній громаді, перебудована, належить до парафії в Гладишеві і використовується для богослужінь.
    • Старий поховальний цвинтар.

Крім того, є дві православні церкви:

  • Стара невживана церква побудови 1930-х років.
  • Філіальна парафії Гладишів православна церква св. аpx. Михаїла, побудована в 2008—2012 рр.

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 27
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25, 116.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Cmentarz nr 48 — Regetów Wyżny
  7. Cmentarz nr 51 — Rotunda

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Реґетів


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.