Рогачин

Рогачи́н село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нараївка, на заході району. До 5 квітня 2019 року адміністративний центр колишньої Рогачинської сільської ради, якій було підпорядковане с. Волиця. До Рогачина приєднано хутір Гута Скляна. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади [1]

село Рогачин
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Громада Нараївська сільська громада
Облікова картка Рогачин 
Основні дані
Засноване 1578
Населення 831 (2014)
Територія 2.844 км²
Густота населення 311.53 осіб/км²
Поштовий індекс 47520
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°28′04″ пн. ш. 24°47′19″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
316 м
Водойми Нараївка
Відстань до
обласного центру
67 км
Відстань до
районного центру
67 км
Відстань до
центру громади/сільради
8 км
Найближча залізнична станція Підвисоке (станція)
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 47513, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Нараїв
Сільський голова Здебський Євген Григорович
Староста Нич Орест Євгенович
Карта
Рогачин
Рогачин
Мапа

Населення — 857 осіб (2007). Дворів — 224[2].

Поблизу села є Рогачинське родовище піску, а також пам'ятки природи місцевого значення Рогачинський бук та Рогачинський бук лісовий.

Географія

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Рогачин розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Рогачина
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,0 4,9 12,9 18,9 22,0 23,3 22,7 18,5 12,7 5,6 0,7 11
Середня температура, °C −4,2 −2,8 1,4 8,1 13,6 16,7 18,0 17,3 13,5 8,2 2,7 −1,8 7
Середній мінімум, °C −7,1 −5,6 −2,1 3,4 8,3 11,5 12,8 12,0 8,5 3,8 −0,1 −4,2 3
Норма опадів, мм 33 32 34 50 78 92 96 72 56 40 38 42 663
Джерело: climate-data.org

Преісторія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періоду неоліту.

Історія

Перша писемна згадка — середина 15 ст. як власність Б. Нарайовського. Від 1578 — власність Єроніма Сенявського, який сприяв наданню королем населеному пункту міських прав. За часів Сенявських у Рогачині заклали скляну гуту, вироби якої мали збут не тільки в Галичині.

У межах сучасного села були три самостійні поселення: Рогачин-село, Рогачин-місто та Гута (1944 спалена).

Діяли 2 товариства «Просвіта», інші українські організації.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[3].

Пам'ятки

Є церкви Пресвятої Богородиці-Владичиці України (1934, реставр. 1995) та св. Юрія (1956, кам.), «фігура» Божої Матері.

Споруджено пам'ятники Б. Хмельницькому (1955), воїнам РА (1967), братську могилу воякам УПА, насипано символічну могилу на місці таборування підрозділів УПА, де у вересні 1944 відбувся бій між повстанцями та підрозділом НКДБ (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Є братська могила радянських воїнів, розташована в центрі села. Поховані 2 невідомі солдати. На могилі встановлена надмогильна плита, на ній обеліск 3 м заввишки, який завершується п'ятикутною зіркою[4].

Соціальна сфера

Працює загальноосвітня школа І-ІII ступенів, 2 клуби, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, відділення зв'язку, (підрозділ ТзОВ «Декор»), 3 торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 19 жовтня 2021.
  2. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Богдан Андрушків. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. — С.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.