Родниківка (Кропивницький район)

Родникі́вка село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 748 осіб. Колишній центр Родниківської сільської ради.

село Родниківка
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Кропивницький район
Громада Олександрівська селищна громада
Рада Олександрівська селищна рада
Код КАТОТТГ UA35040250380040685
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення 748
Поштовий індекс 27343
Телефонний код +380 5242
Географічні дані
Географічні координати 48°45′01″ пн. ш. 32°04′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
160 м
Місцева влада
Карта
Родниківка
Родниківка
Мапа

Історія

Сентове на військово-топографічній карті 1869 року

У 1752-64 роках тут була 11 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Могильний шанець, Сента, Сентов, Сентове (сербський аналог Сента).

Станом на 1772 рік, в шанці Сентовому існувала дерев'яна однопрестольна Святодухівська церква, священиком якої був Іоан Балицький. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню. Тут знаходилася штаб-квартира Угорського гусарського полку.[1]

В 1864-1875 роках в вільних казармах с.Сентове квартирував ескадрон Лубенського гусарського полку[2].

Станом на 1886 рік, у селі, центрі Сентівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3189 осіб, налічувалось 562 дворових господарства, існували православна церква, школа, 8 лавок, ренський погріб та винний склад, відбувались базари по неділях[3].

У 1917 році Данило Тимофійович Вехтев, голова Сентовского волосного виконавчого комітету був обраний депутатом Всеросійських установчих зборів.

Тут військовиками Нестора Махно був вбитий отаман Матвій Григор'єв.

Уродженцем села є Герой Радянського Союзу Антон Антонов.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 935 осіб, з яких 391 чоловік та 544 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 749 осіб.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська 98,66 %
російська 0,94 %
молдовська 0,40 %

Примітки

  1. Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036-1037, 1041.
  2. Жесан А.П., Москаленко Р.В. (2018). Коробчине. Кропивницький: Центрально-Українське в-во. ISBN 978-966-130-146-6.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.