Розалінда Челентано

Розалінда Челентано (італ. Rosalinda Celentano; нар. 15 липня 1968, Рим, Італія) італійська акторка, співачка і художниця. Молодша дочка Адріано Челентано і Клаудії Морі.

Розалінда Челентано
італ. Rosalinda Celentano
Ім'я при народженні Rosalinda Celentano
Народилася 15 липня 1968(1968-07-15) (53 роки)
Рим, Італія  Італія
Громадянство  Італія
Діяльність акторка, співачка, кіноакторка, модель
Роки діяльності з 1988 — тепер. час
Батьки Адріано Челентано
Клаудія Морі
Брати / сестри Джакомо Челентано і Розіта Челентано
IMDb nm0147988
Нагороди та премії

 Розалінда Челентано у Вікісховищі

Біографія

Вихованням Розалінди, її старшої сестри Розіти і брата Джакомо займалася в основному мати. За спогадами актриси, Клаудія Морі була жінкою авторитарною і виховувала дітей в строгості, батько ж (Адріано Челентано) рідко бував удома через активну творчу діяльність. У шість років разом сестрою, братом і батьками знялася в рок-мюзиклі «Юппі-Ду» (1975), поставленому її батьком. У 18 років Розалінда пішла з батьківського дому, вона хотіла більшого особистого простору і можливості займатися мистецтвом, чому опиралися її батьки. Після цього вона шість місяців жила на вулиці з бездомними, поголила голову.[1].

Акторська кар'єра Челентано почалася в 1988 році з ролі секретаря в фільмі «Потяг з вершками». Однак на початку творчої діяльності вона більше займалася музикою і живописом. Челентано на початку 1990-х років записала кілька музичних синглів, в 1990 році брала участь в пісенному фестивалі в Сан-Ремо. В 1991 році вона виграла на конкурсі «Festivalbar» з піснею «Quanti treni». Як бек-вокалістка брала участь в записі альбому батька «Il re degli ignoranti» (1991). Незабаром вона пішла з комерційної естради, але продовжила займатися музикою. Малювати Розалінда почала ще в дитинстві, у неї були виставки в Італії та інших країнах.[1] В 1994 році була ведучою 150-ти випусків програми «VideoOne», телемережі «Supersix», разом з ді-джеєм Роберто Онофрі.

Пізніше Розалінда присвятила себе в основному акторській кар'єрі, вона знімалася у таких режисерів, як Піно Квартулло, Джузеппе Бертолуччі, Вільма Лабате і Ренато Де Марія.

Роль Сатани у фільмі Мела Гібсона «Страсті Христові» 2004 року Челентано отримала випадково. Цей персонаж спочатку взагалі не фігурував в сценарії, але Гібсону, який приїхав до Італії для проведення кастингу, на очі попалися фотографії Розалінди, які справили на режисера враження, в результаті цього він дав акторці роль Сатани. Челентано працювала на зйомках безкоштовно, бажаючи показати, що для неї важлива робота, а не гроші. Заради ролі їй довелося збрити брови і вчити текст на арамейській мові.[1] За цю роль вона також отримала нагороду на кінофестивалі «Global Festival Film» на Іскії того ж року.

В листопаді 2002 року вона стала хрещеною матір'ю і ведучою першої церемонії премії «Etruria Cinema Award», цілком присвяченої кіно, створеного жінками. За свою акторську кар'єру Челентано була номінована на кінопремію «Давид ді Донателло» за найкращу жіночу роль другого плану — у 2000 році за роль у фільмі «Солодкий шум життя» і в 2002 році за роль у картині «Ймовірно, любов». Тричі Челентано була номінантом премії «Срібна стрічка» за найкращу жіночу роль другого плану. Номінації їй принесли ролі у фільмах «Солодкий шум життя», «Один божевільний день!» і «Страсті Христові», в останньому випадку номінація була розділена між Челентано, Монікою Беллуччі та Клаудією Джеріні. Також у 2002 році вона отримала «Золотий глобус» як найкраща акторка другог плану за фільм Ренато Де Марії «Один божевільний день!».

У 36 років Челентано намагалася накласти на себе руки, прийнявши 40 таблеток снодійного і запивши їх горілкою. Її встигли врятувати лікарі[1].

В 2008 році вона знялася в документальному фікшені «Готівкові гроші, подорож банкноти», за ідеєю Джорджо Джона Скварчи і Франчески Фогар. В 2010 році вона відправилася в турне з театральною п'єсою «Le quattro sorelle» разом з Лізою Гастоні.

З вересня 2020 року Розалінда бере участь в п'ятнадцятому випуску телепрограми «Танці з зірками», яку веде Міллі Карлуччі в парі з Тінною Хоффманн.

Особисте життя

Розалінда Челентано і К'яра Казеллі (2002)

Розалінда Челентано не приховує, що є бісексуалкою. Вона публічно заявила, що у неї були романи і з чоловіками, і з жінками, в тому числі з акторками Монікою Белуччі і Азією Ардженто. Розалінда мала стосунки з Беллуччі, коли їй було 24 роки, а Моніці 28.[2]. Італійський співак Б'яджо Антоначчі в одному зі своїх інтерв'ю розповів про стосунки з Розаліндою. Вони зустрілися, коли він тільки починав свою кар'єру, а їй виповнилося 18 років. Пісні «Pazzo di lei» і «Quanto tempo e ancora», присвячені їхнім стосункам, їх високо оцінила італійська публіка. Розалінда була запрошена з сестрою Розітою знятися у відеокліпі пісні. У 2013 році Челентано в інтерв'ю італійському виданню «Vanity Fair» зізналася, що хоче укласти шлюб зі своєю коханою — акторкою Сімоною Боріоні, однак італійське законодавство не дозволяє одностатеві шлюби.[3] У травні 2015 року Розалінда зізналася що закінчила їхні відносини, і знову вільна. Через тиждень після розставання з Боріоні, Розалінда прилетіла в Мілан, де ввечері була помічена з незнайомим чоловіком, з яким цілувалася.[4]

Фільмографія

Розалінда Челентано
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1988фПоїзд з вершкамиTreno di pannaсекретар
1993фЖінки більше не хочутьLe donne non vogliono piùКлаудія
1995фПалермо-Мілан: Квиток в одну сторонуPalermo Milano solo andataПаола Теренціо
1998сДружина для другаUna donna per amicoДжорджія
1999фСолодкий шум життяIl dolce rumore della vitaЛоліта
1999фБудинок ІрмиA casa di IrmaЗагор
2001фНеділяDomenicaчерниця
2001фЙмовірно, любовL'amore probabilmenteК'яра
2002фОдин божевільний день!Paz!Джанна
2002фХороший другBell'amico епізод
2003тфДобрий татоIl papa buonoТереза
2003фЩоденник порнозіркиPoco più di un anno faМісяць
2003фПожирач гріхівThe Orderдівчина зі впалими очима
2004фСтрасті Христові The Passion of the Christ Сатана
2005тфТунельDer Todestunnel — Nur die Wahrheit zähltПатриція Скрад
2007фВсі жінки моєму життіTutte le donne della mia vitaІзабелла
2007ф7 кілометрів до Єрусалиму7 km da GerusalemmeСара
2008фНаш МесіяIl nostro messiaМара Роверз
2010сГріх і соромIl peccato e la vergognaМарія Пія Торрічеллі
2011сГаряча кровSangue caldoтаємнича жінка
2012докНіч ПлащаниціLa notte della Sindoneепізод
2013фБухгалтер мафіїIl ragioniere della mafiaепізод
2014фКазки про любовRacconti d'amoreепізод
2018фНароджений зановоNati 2 volteепізод

Телепередачі

  • 1989 Розраховую на тебе (Conto su di te), канал Rai 2
  • 1994 ВідеоОдин (VideoOne), канал Supersix
  • 2001 Першотравневий концерт (Concerto del Primo Maggio), канал Rai 3
  • 2008 Готівка, подорож банкноти (Cash, viaggio di una banconota), канал All Music
  • 2020 Танці з зірками (Ballando con le stelle), канал Rai 1, конкурент

Дискографія

Сингли

  • 1990 «L'età dell'oro»
  • 1991 «Quanti treni»

Відеокліпи

Театр

  • 2002 «La formula»
  • 2010 «Le quattro sorelle»
  • 2011 «Dr. Jekyll and Mr. Hyde»

Нагороди та номінації

Давид ді Донателло
  • 2000 — номінація на Найраща жіноча роль другого плану за «Солодкий шум життя»
  • 2002 — номінація на Найраща жіноча роль другого плану за «Ймовірно, любов»
Срібна стрічка
  • 2000 — номінація на Найкращу жіночу роль другого плану за «Солодкий шум життя»
  • 2002 — номінація на Найкращу жіночу роль другого плану за «Один божевільний день!»
  • 2005 — номінація на Найкращу жіночу роль другого плану за «Страсті Христові»
Золотий глобус
  • 2002 Найкраща жіноча роль другого плану за «Один божевільний день!»
Інші премії
  • 2004 — Глобальний кінофестиваль у Іск'ї за «Страсті Христові»
  • 2008 — Хрещена мати Кінофестивалю Magna Grecia

Джерела

  1. Пєранов, Олег. (7 грудня 2012). Розалинда Челентано: «Мне не хватало отцовской любви». 7 дней. Процитовано 21 серпня 2016. (рос.)
  2. Дочь Адриано Челентано рассказала про свой роман с Моникой Беллуччи. Татар-информ. 2 грудня 2011. Процитовано 21 серпня 2016. (рос.)
  3. Младшая дочь Адриано Челентано призналась в любви к женщинам. НТВ. 28 листопада 2013. Процитовано 21 серпня 2016. (рос.)
  4. Rosalinda Celentano bacia un uomo misterioso - Tgcom24. Tgcom24 (італ.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.